Українська сторона підготувала для Тристоронньої контактної групи "План спільних кроків" із пропозицією повного припинення конфлікту й демілітаризації окремих районів Донецької та Луганської областей на початку 2021 року, аби створити умови для проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року. Про це повідомив голова делегації України в ТКГ, перший президент України Леонід Кравчук.
Олексій Арестович пояснює, коли план Кравчука реально запрацює і чи можливі вибори 31 березня 2021 року: "Цей план має статус пропозиції. Він ще має бути розглянутий ОБСЄ і Росією. Окрім того, там є речі, які може виконати лише президент України та ВР. Наприклад, зміна Конституції. Тому ми можемо казати, що це бачення голови української делегації, а до виконання план ще має пройти довгих шлях і це при наявності доброї волі сторін. Головна умова для здійснення цього плану – це виведення іноземних військ, збройних формувань та найманців з території України, тобто демілітаризація ОРДЛО. Друге – це встановлення контролю над відповідними ділянками російського-українського державного кордону. Третє – це збільшення місії ОБСЄ, для того, щоб вони могли виконати це завдання, відслідкувати, чи виведені війська, чи віддали нам контроль на кордоні. Планується, що вони спільно з українцями будуть виконувати місію. І наступне – це підготовка проведення виборів, якщо йдеться про 31 березня".
Також експерт пояснює, що таке поліцейська місія ОБСЄ і як вона може врегулювати ситуацію на Донбасі: "Це цілком реально, якщо росіяни погодяться. Я думаю, що ОБСЄ залюбки використає свої інструменти. Вона має бути гарантом того, що ми побачимо виведення військ, контролю на кордоні і забезпечення громадської безпеки на звільнених районах. Крім того, це ще й механізм, завдяки якому можна почати встановлювати діалог і формувати місцеве самоврядування. За хорватським досвідом, після звільнення хорватами території, до місцевої поліції увійшли представники раніше окупованих районів і материкової Хорватії, які не брали участь війні, щоб не було взаємних розрахунків. Це можливий приклад того, як може бути використаний мандат цієї поліцейської місії для початку встановлення миру. Зараз ми попросили місію ОБСЄ, яка нараховує приблизно 500 осіб, збільшити її ще на півтори тисячі, тобто в чотири рази".
15 грудня планується обмін полоненими. Олексій Арестович коментує, чи встигнуть усі зацікавлені сторони підготуватися до цієї події: "Україна зробила усе, щоб обмін відбувся. Ми маємо певні застереження до російських партнерів. Вони зробили запит на подання списків від нас. Ми подали чотири рази, вони – жодного. Це нас непокоїть. Це штучне затягування. Одні штучно затягують і намагаються нас звинуватити в зриві Мінських домовленостей. З вуст інших можна почути такі речі, які можна кваліфікувати, як ознаки для обережного оптимізму. Можливо Кремль дійсно стомився від війни, принаймні одна з його веж, і шукає вихід із ситуації зі збереженням обличчя. І наш план насправді надає їм таку можливість – прикритися миротворчою місією, сказати, що вони забезпечили мир жителям Донбасу і піти. Просто піти з визнанням своєї поразки вони не зможуть".
На питання слухачів, чому Україна повинна провести вибори на непідконтрольній території Сергій Грабський зауважує: "Україна не може проводити вибори на непідконтрольній території. Вибори на територіях, які є тимчасово окупованими можливі лише після повного відновлення контролю над кордоном, виведення усіх військ, покарання всіх винних у військових злочинах і повернення життя на тих територіях до нормального режиму. Ніхто не каже, що Україна не має проводити вибори. Просто є певні умови, які є необхідними для проведення таких виборів".
На питання, як далі розгортатимуться події на фронті, чи відбудуться розведення військ і чи вдасться дотримуватися перемир’я, яке триває з липня експерт зазначає: "Це перемир’я існує тільки в політичній уяві деяких наших керівників, а по факту продовжуються обстріли. Це підтверджує місія ОБСЄ, доступ якої обмежується на непідконтрольні території. Тому говорити про перемир’я у повному обсязі неможливо. Щодо ділянок розведення, то виникає питання, чи доцільно Україні виступати ініціатором таких ділянок розведення, адже ми знаходимося на своїй території. І саме країна-агресор має визначатися зі своєю позицією і демонструвати свої наміри. Ми виконуємо завдання по забезпеченню територіальної цілісності України. І якщо ці завдання забезпечуються шляхом здачі наших територій або послаблення контролю над територіями, які були відвойовані внаслідок досить кривавих бойових дій це викликає певний сумнів або подив". "Військові злочинці мають бути покарані. Світова практика говорить, що за військові злочини відсутній термін давності і відповідальність для них настає у будь-якому разі. Саме тому такі часові показники для проведення виборів викликають здивування, адже це просто фізично не можна зробити, дотримуючись усіх норм і процедур. Якщо деякі процедури будуть пропущені, як то повна амністія чи ще щось, то це вже не виглядає, як повноправна і збалансована позиція України. Тобто ми говоримо про певні поступки противнику", – зазначає Сергій Грабський.
Фото: Олексій Арестович Укрінформ
