Мобільний додаток

"За зачиненими дверима": Конституційний суд розглядає Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної"

3.11.2020 р., 11:30

3 листопада Конституційний суд України у закритому режимі має розглянути Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Про це йдеться у порядку денному засідань КСУ, який розміщений на офіційному сайті. Чому у такому режимі, чим може завершитися засідання і у чому проблеми цього Закону в ефірі радіо Культура розглядали адвокат Михайло Куян, співкоординатор у "Простір свободи" - рух добровольців Тарас Шамайда, докторка філологічних наук, професорка, академік АН ВШ України Лариса Масенко

"У Конституційному суді розглядаються закони відповідні з Констицією України. Тобто народні депутати чи громадяни вносять подання або скарги щодо відповідності, на їхню думку, чи невідповідності певних законів. Конституційний суд вивчає, розглядає це питання, досліджує докази й експертні думки, потім виносить рішення чи закон відповідає нормам Конституції або ж ні. Така увага зараз до цього розгляду, я думаю, пов’язана з рішенням Конституційного суду, яким скасовано кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. У зв’язку з цим пильно досліджують усі рішення КС. Насправді процедура розгляду справи Конституційним судом є повністю відкритою, більше того, всі розгляди, які проходять, фіксуються на камери, відбувається відеозапис, який можна переглянути на офіційному сайті КС. Хоча існують і винятки, — якщо справа пов’язана з державною таємницею. Є певні нюанси — слухання проходять відкрито, але є кілька стадій, які проходить справа. Я так розумію, що зараз проходить закрита стадія розгляду цієї справи. Що це таке: як і у всіх судах загальної юрисдикції, є така стадія, коли суддя виходять в нарадчу кімнату, тобто для прийняття рішення. Так і в цій ситуації відбувається, тільки тут не один суддя, а весь склад суду збирається на прийняття рішення. Саме ця стадія є закритою і в Конституційному суді, і у всіх інших судах. Я трохи слідкую за розвитком слухання даної справи, також дивився відео, які були в липні, слухав усіх спікерів. Дуже багато було експертів, говорили про те, що дійсно цей закон не порушує норми Конституції і жодним чином не обмежує права меньшинств. Я не маю права робити якісь висновки, але просто як людина, послухавши думки експертів, які слухав у тому чилі і Конституційний суд, мені здається, що дане Конституційне подання буде задоволено. Питання мови дуже давно виникає і виходить з психологічних аспектів суспільства громадян держави. Але, якщо говорити про юридичну площину, то про це будуть говорити, поки не буде знайдено баланс на законодавчому рівні, для того, щоб розвивати державну та інші мови. Про це говорила Венеціанська комісія, що нам треба розробити Закон про національні меншини. Тобто у нас є закон, але він був прийнятим у 1992 році, і зараз вже не є актуальним. Його треба переробляти саме в розрізі мови", — прокоментував ситуацію навколо справи про мову Михайло Куян.

На питання, хто головний гравець у цій грі Тарас Шамайда відповів: "Звичайно український народ і наша Держава, які минулого року нарешті, за майже три десятиріччя незалежності, отримали Закон про державну мову. Кілька років тривали робота над ним і процес ухвалення. Це історичний документ, один з фундаментальних — для зміцнення державності, нашої безпеки і національної єдності. Інший гравець — промосковські сили, які і звернулися до Конституційного Суду, щоб торпедувати цей Закон. Він розглядається у Конституційному Суді з липня місяця в відкритих і закритих режимах, що є нормальним. І я хочу сказати, що та істерика, яка виникла за останні кілька днів, що КС раптом почав розглядати Закон про мову — це брехня. Засідання 3 листопада було плановим, судді, очевидно, шукають консенсусне рішення. Я особисто не бачу загрози Закону з боку Конституційного Суду. Оскільки подання є надуманим, воно є політично заангажованим. Більшість експертів навели переконливі аргументи, що Закон є Конституційним і важливим для держави."

"Це питання завжди піднімали під час виборів, воно надзвичайно політизоване. У нас з самого початку незалежності не було врегульовано мовне питання, не було мовного закону.  Його ухвалил лише в 2019 році. Велике досягнення, що українська мова була затверджена в статусі державної, але цього мало. Необхідний був закон, як у багатьох інших країнах, який би чітко визначив сфери, де застосування української мови є обов’язковим. Оскільки цього не було зроблено, то у нас весь час відбувалося перетягування канату від проукраїнських до проросійських сил. Це відбувалося з кожним президентом. За часів Януковича дуже активізувалися проросійські сили і ми майже не втратили державу. При владі була "Партія регіонів", яка була проти законодавчого затвердження української мови. Вони протягнули антиукраїнський закон Ківалова-Колісніченко, який багатьом мовам надав статус регіональних. Його метою було продовження русифікації України. Я не так оптимістично дивлюся на цю ситуацію як пан Тарас Шамайда, хоча мені хотілося б щоб Конституційний Суд не прийняв це рішення", — підсумувала Лариса Масенко.

Нагадаємо, 7 липня Конституційний суд України розпочав розгляд подання 51 народного депутата про відповідність Конституції закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Автори клопотання вказали, що закон про мову не відповідає Конституції і не врегульовує порядок застосування мов національних меншин, а деякі законодавчі положення "фактично означатимуть дискримінацію російськомовних громадян".

Фото: pixabay.com

"За зачиненими дверима": Конституційний суд розглядає Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної"

Новини по темі