Мобільний додаток

Рішення КСУ: у Комітеті виборців розповіли, чи зможуть призначити переможців місцевих виборів

30.10.2020 р., 12:14

Конституційний Суд заблокував реалізацію результатів місцевих виборів та ухвалив рішення, яким визначено неконституційною низку положень Закону про запобігання корупції. Водночас Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного Суду. Заступниця генерального директора і керівниця програм Комітету виборців України Наталя Линник та юридичний радник Transparency International Олександр Калітенко в ефірі Українського радіо прокоментували, чи зможуть приступити до виконання своїх обов’язків новообрані мери та чи є можливим наразі звільнення суддів КСУ.

"У Комітеті виборців ми дуже сподіваємося, що до 7 листопада буде вирішено це питання. Верховна Рада засідатиме 3 листопада. Можливо, будуть винесені певні пропозиції щодо прийняття нових положень до антикорупційних законів або запропоновані інші варіанти виходу з ситуації. Ми вітаємо, що на сьогодні НАЗК має доступ до реєстрів, зокрема до декларацій, проте залишається питання, що робити з рішенням Конституційного Суду і чи варто все ж таки закріпити в Конституції питання щодо антикорупційних органів", ─ зазначила Наталя Линник.

На думку Линник, показово, що таке рішення Конституційний Суд прийняв після місцевих виборів.

"Можна зрозуміти, що частина представників у правлячої монобільшості напряму була зацікавлена у такому розвитку подій, у такому "плані Б": що зробити з місцевим самоврядуванням, якщо програє правляча партія. Очевидно, що там рішення частково підвішені, зокрема і місцеве самоврядування.  Тому необхідно посилювати контроль за Конституційним судом і оновлювати його склад. І ця ситуація потребує широкого обговорення та оперативних дій", ─ сказала вона.

На цю тему ─ Конституційний Суд заблокував реалізацію результатів місцевих виборів: як вийти з ситуації?

Линник прокоментувала, як рішення КСУ може вплинути на процес завершення процесу місцевих виборів.

"Питання вирішення багатьох виборчих спорів вирішуються у багатьох місцевих судах. І таке рішення КСУ є сигналом для місцевих суддів про те, що можна допустити певного упередженого прийняття рішень або під тиском, або завдяки фінансовій винагороді на користь того чи іншого кандидата від тої чи іншої політичної сили. Це є небезпечно. Тому рішення КСУ несе великі наслідки, як на міжнародній арені, так і всередині країни", ─ прокоментувала керівниця програм КВУ. 

Юридичний радник Transparency International Олександр Калітенко переконаний, що рішення КСУ справді підриває антикорупційну реформу.

"Воно робить кримінальну відповідальність за недостовірну інформацію, яка відповідає міжнародним стандартам, найкращим світовим практикам і є пропорційною та справедливою і яка  переслідує легітимну мету (забезпечення ефективності е-декларування), робить неконституційною. І це велика проблема, бо справи закриються щодо недостовірного декларування. Одне НАБУ сказало, що розслідувало 180 фактів такого недостовірного декларування. У Вищому антикорупційному суді також були справи, які зараз мусять закритися. Те, що НАЗК позбавилося можливості перевіряти таке декларування, отримувати запит, доступ до реєстрів, а також інших своїх повноважень ─ це фактично нищить як саме НАЗК та їх функції, так і антикорупційну реформу", ─ сказав він.

Юрист зауважив, декларації досі подаються, тобто не скасований обов'язок подання.

"Однак тільки НАЗК буде їх бачити, і щось з ними робити вже не вдасться. НАЗК позбавлене повноважень щодо їх перевірки. І те, що скасована відповідальність за недостовірне декларування, це фактично повертає нас до часів попередніх паперових декларацій за режиму Януковича, коли всі декларації були порожніми і там можна було писати будь-що. Їх тоді мала перевіряти Державна податкова служба, яка не робила це належним чином. І відповідальності, 2 роки в'язниці, за це не було. Тому цей механізм декларування не працював. І тільки зараз, коли фактично НАЗК перезавантажено, коли хвиля декларування, хоч з затримкою, але завершилась 1 червня, НАЗК отримало автоматичну верифікацію, а Антикорупційний суд почав розглядати ці справи і виносити вироки саме за цією статтею, ─ саме в цей момент цю статтю визнають неконституційною. За аналогією, як це було зі статтею про незаконне збагачення", ─ пояснив Калітенко.

Калітенко додав, що "також не можна забувати, що судді діяли у реальному конфлікті інтересів. Але відповідно до законодавства судді є суб'єктами декларування. Щодо них здійснюється перевірка декларацій. І тому таке рішення суду є дуже слабко обґрунтоване. Судді КСУ кажуть про незалежність судової влади і що треба контролювати судову владу тільки всередині цього кола. Але в той же час вони не обґрунтовують належним чином, чому вони скасували перевірку декларацій для всіх чиновників".

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного Суду. На думку юриста, законопроект не підпадає під перелік підстав для звільнення суддів КСУ.

"У нас є визначена процедура вичерпних підстав до того, як судді КСУ можуть бути звільнені. Ці підстави не передбачають внесення такого законопроекту і скасування парламентом такого рішення, а також такого перезапуску Конституційного Суду. З юридичної точки зору це протирічить Конституції і закону про Конституційний Суд. Цей законопроект тільки нещодавно вийшов, ми не встигли повною мірою його проаналізувати. Він досить революційний", ─ прокоментував Калітенко.

Нагадаємо, 29 жовтня Президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні країни. Необхідні законопроєкти, які в подальшому запобігатимуть виникненню подібних кризових ситуацій, будуть напрацьовані й подані главою держави до Верховної Ради як невідкладні.

27 жовтня Конституційний суд України виніс рішення у справі неконституційності статті 366-1 Кримінального кодексу. Вона передбачала покарання за недостовірне декларування. Велика палата суддів визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, а також окремі положення закону "Про запобігання корупції", які стосуються контрольних повноважень НАЗК.

Національне агентство з питань запобігання корупції з 28 жовтня закрило реєстр електронних декларацій на виконання рішення Конституційного Суду. Це означає, що державні органи та громадськість більше не мають відкритого цілодобового доступу до електронних декларацій посадовців, а НАЗК припиняє їхню перевірку, зберігання та оприлюднення.

Окрім того, НАЗК повідомило, що двоє суддів Конституційного суду, який скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, внесли недостовірну інформацію у власні декларації.

Фото: УНІАН

Рішення КСУ: у Комітеті виборців розповіли, чи зможуть призначити переможців місцевих виборів

Новини по темі