Мобільний додаток

В указі про визначення 28 жовтня Днем визволення є три помилки — історик

28.10.2020 р., 18:43

28 жовтня 2020 — 76 років вигнання нацистських окупантів з України. Чому було обрано саме цю дату? Воєнний історик, доцент Національного університету оборони України Ростислав Пилявець Українського радіо пояснив, чому "визволення"” є пропагандистським терміном і чому в указі про відзначення 28-го жовтня є 3 помилки.

Програма:
Ведучі:

У питанні визволення чи вигнання не треба шукати баланс думок, а треба виходити не сприйняття цього свята, каже доцент Ростислав Пилявець. У Радянському Союзі цей день називали визволенням, але цей термін пропагандистський. Він означає давати волю, насамперед, визволення, але Україну зайняла радянська армія. "Ми підготували рекомендації з цього приводу. Олександр Лисенко, Валерій Грицюк і я написали статтю, де розглядаємо ці поняття. І виходимо на те, що найбільш коректно говорити — вигнання".

В Указі про відзначення Дня визволення України 2009-го року є аж три помилки, каже історик. "Коректно говорити саме вигнання нацистських окупантів. Друге — вживання фашистських загарбників — була нацистська Німеччина, а не фашистська. І по-третє, дата визначена некоректно. 28-го жовтня підійшли до західного кордону країни в сучасних межах, і начебто, вигнали німців. Але, за кілька годин німці знов його взяли і тримали аж до 23-го листопада. Останній найзахідніший пункт — село Соломоново. З нього ворог був вигнаний лише наступного дня — 24 листопада".

Коли готувався цей указ, істориків не почув тодішній президент Віктор Ющенко, розповідає доцент. "Я думаю, що зараз склалася інша ситуація, і цей документ можна зробити коректним науково та історично".

Щоб українці позбувалися радянських історичних кліше, треба спростовувати міфи. "У нас є певні усталені речі, які дуже важко вирвати з корінням, але ми повинні це робити. Доводити на фактах, не створювати нових міфів. Головне — це історична правда", — вважає Пилявець.

Але серйозна проблема, на його думку в цьому питанні криється у тому, що в самій країні є певні ментальні відмінності між заходом, центром та сходом. "У значній мірі, події 2014-го року нас згуртували, але, якщо зараз схід голосує за ОПЗЖ, наприклад, все стає зрозуміло. Це проблема дуже складна, вона не вирішиться за 50 років, але треба працювати над цим наполегливо. Вода камінь точить".

Давно вже треба забути термін Велика Вітчизняна війна, каже Пилівець. "Німецько-радянська війна у складі Другої світової війни. У цьому плані багато зроблено. Але, треба починати з наймолодших. Формування політичної нації української ще триває", — переконаний він.

Фото: president.gov.ua 

В указі про визначення 28 жовтня Днем визволення є три помилки — історик

Новини по темі