Мобільний додаток

Бюджети участі: як це працює в громадах, можливі маніпуляції та корупційні ризики

22.10.2020 р., 13:00

У жовтні в багатьох містах і громадах України визначають проєкти переможців бюджету участі. І увага прикута до розподілу бюджетних коштів на втілення ідей, які мають слугувати поліпшенню життя міста. Але, чи всі проєкти на це заслуговують, у який спосіб вони набирають, або вже набрали необхідну кількість голосів, і чи є тут певна можливість для корупційної складової, для маніпуляцій і для порушень? Ці питання в ефірі Українського радіо розбирала ціла низка експертів та безпосередніх учасників процесу формування громадських бюджетів: голова Центру розвитку інновацій, співкоординатор громадського бюджету Києва Сергій Лобойко, учасник Київської міської робочої групи з питань громадського бюджету Артем Стельмашов, голова громадської організації "Урбан Крю" Владислав Самойленко, секретар координаційної Ради з питань громадського бюджету міста Суми Андрій Моша, експерт програми "Добре" з напрямку "бюджет участі" Харкова Сергій Омелічкин, мер Дрогобича Тарасу Кучма та коодинаторка руху “Чесно” Ірина Латиш.

Програма:

Що таке бюджети участі та чи знають про них у регіонах

Першими містами, які запровадили проєкти бюджету участі в Україні, стали Черкаси, Чернігів. Це сталося ще у серпні 2015 року. З того часу бюджет участі набув неабиякого поширення. Станом на сьогодні, понад 380 міст і громад в Україні запровадили цей інструмент.

КИЇВ. Як розповідає голова Центру розвитку інновацій та співкоординатор громадського бюджету Києва Сергій Лобойко, цей процес не підтримує уряд, про нього нема спеціального закону: "Це, власне, те, що пішло від низу, від реального самоврядування, від реальних потреб і запитів. Інше питання  як донести цю ідею до широких верств і долучити громадян?".

Лобойко пояснює інертність суспільства у цьому питанні недовірою до влади, і проблемою здатності людей розуміти свої права. "Хоча, насправді, громадський бюджет у цьому виступає дуже потужним каталізатором зростання громадської активності. Якщо брати, наприклад, по Києву, у нас на сьогоднішній день приймає участь у громадському бюджеті більше людей, ніж в усій Північній Америці. Дивився я дані США та Канади - 400 тисяч людей. У нас за даними останнього голосування взяли участь більше 200 тисяч. А в системі біля 400 тисяч".

ХАРКІВ. Чотири роки тому цей інструмент став популярним і на Харківщині. Першою громадою, яка запровадила громадський бюджет, було місто Чугуїв. "Зараз у нас нас близько 12-13 громад, які впроваджують на Харківщині бюджет участі", розповідає експерт програми "Добре" з напрямку "бюджет участі" Сергій Омелічкин і вони постійно його вдосконалюють, нові громади приєднуються як в рамках великих міжнародних проєктів, так і просто телефонують і хочуть запустити цей процес".

Найбільш популярним зазначає Омелічкин, бюджет участи став саме цього року. Він припускає, що це може бути пов’язано з виборчим процесом, але активізувалися громади самостійно.

ДРОГОБИЧ. Позицію місцевої влади озвучує міський голова Дрогобича Тарас Кучма. Він говорить, що у їхньому місті бюджет участі став надзвичайно дієвим, адже "з руки" громади в Дрогобичі втілилося багато нових проєктів: "Сквер біля училища і велопарковки для студентів біля університету у нас в Дрогобичі були реалізовані. Дуже цікаві. Молодь сама це придумала, написала програми. І це говорить про те, що в бюджеті на такі речі грошей завжди не вистачає. А ми побачили що громадськості не тільки це цікаво, але й цікаво життєві простори навколо себе, які вони створюють. І воно дає гарний ефект і дуже діє".

Нині на реалізацію проєктів, каже Кучма, вплинула пандемія, адже на них не вистачає грошей. Але це не означає, що вони не будуть використані, зазначає очільник Дрогобича.

СУМИ. У Сумах громадський бюджет впроваджується вже протягом 4-х років, розповідає секретар координаційної Ради з питань громадського бюджету міста  Андрій Моша: "З кожним циклом активність місцями зростає як щодо кількості проєктів, які подаються, так і в голосуванні за ініціативи. У нас останнє голосування було влітку 2019 року. І ми отримали найбільшу кількість 19 тисяч сумчан, які взяли участь у голосуванні, які віддали більше 30 тисяч голосів. І це є у нас рекордним показником".

Моша розповідає, що до них постійно звертаються із новими проєктами, запитують коли буде новий цикл. "І маємо гарні приклади того як громадський бюджет дійсно змінює життя наших сумчан",  зазначає він.

Проєкт ГБ Сум: "Стадіон для всіх" у школі № 2, фото - FB Андрія Моші  

Як можна подати проєкт до громадського бюджету

КИЇВ. У столиці може будь-хто взяти участь у міському громадському бюджеті, запевняє учасник Київської міської робочої групи з питань громадського бюджету Артем Стельмашов. Головне  це ідеї: "Будь-яка людина може подати хорошу ідею, подати гарний проєкт і влада Києва, якщо цей проєкт набере відповідну кількість голосів, із задоволенням буде його реалізовувати".

Стельмашов пояснює як це можна зробити: "Заходите на сайт громадського бюджету Києва. Надихнувшись ідеями попередників, ви можете оформити і свою ідею в хороший, гарний проєкт, з правильним адекватним, реалістичним кошторисом. І просто заповніть поля, які будуть висвітлюватися на сайті: мета проекту, цілі, конкретні заходи для його результативності і так далі".

Після цього, пояснює він, влада починає разом з автором допрацьовувати цей проєкт. "Обов'язково має зв'язатися з вами представник Департаменту, або райадміністрації, яка відповідає за цей проєкт. І ви вже спільно маєте свою ідею допрацювати до того, що врешті-решт піде на голосування. Якщо все буде добре. Якщо щось піде не так, то у вас є можливість оскаржити в громадську бюджетну комісію".

Владислав Самойленко, голова громадської організації "Урбан Крю" не раз подавав проєкти до столичного громадського бюджету. Він ділиться досвідом оскарження: "Жоден з моїх проєктів, який подавався і потім був допущений до голосування і перемагав, він спочатку отримав негативний висновок від Департаменту, наприклад, транспорту у нашому випадку. Усі проєкти отримали бан. І нам доводилось цей бан долати. І тут нам на допомогу, те що Артем казав, приходила Громадська бюджетна комісія. Вона складається з громадських організацій. І добре, що так чи інакше з кожним роком туди підтягуються ті організації, які мають компетенції в різних галузях. І ми, спираючись на закони, норми і на інше, ми перемагаємо на цих комісіях чиновників. І потім разом з ними разом їх реалізуємо".

СУМИ. У цьому місті інакший механізм, ніж у столиці. Проєкти передаються на розгляд структурних підрозділів. І там вже визначають, чи можливо реалізувати цей проєкт, говорить секретар координаційної Ради з питань громадського бюджету міста Суми Андрій Моша: "Якщо є необхідність зробити корекцію в проєкті, або інколи автори не враховують при подачі деякі моменти, які стосуються розробки проєктно-кошторисної документації, врахування нормативів і таке інше, то фахівці ці корективи вносять, повідомляють про це авторам проєктів, якщо автори погоджуються, то далі проект іде на голосування".

Однак, говорить Моша, у них є правило: якщо проєкт навіть не пройшов експертизу і отримав негативну оцінку, то координаційна рада дає певний час автору і розпоряднику коштів на те, щоб вони дійшли консенсусу або, наприклад, зменшили кількість складових проєкту: "У нас були приклади, коли люди пропонували багатофункціональний спортивний майданчик, але коштів на це було забагато, і тому погоджувалася на облаштування вуличних тренажерів".

Чому "левову частку" громадських бюджетів забирають освітні проєкти

КИЇВ. Якщо звернути увагу на статистику, то більше половини переможців громадського бюджету столиці, це  саме освітні проєкти, каже учасник Київської міської робочої групи з питань громадського бюджету Артем Стельмашов. "Ми думали як гармонізувати розвиток громадського бюджету в Києві. І з наступного року буде діяти модель така, що у кожної людини буде по 10 голосів. І можна буде віддати кожен з цих голосів в різні категорії - один в культуру, один освіту, один в ЖКГ, спорт тощо. І це врівноважить трошки різні категорії. І покращить нам статистику в плані того, що будуть різні категорії перемагати. Також мова йде про окремий шкільний громадський бюджет. Як на мене, треба починати з того, щоб запроваджувати уроки громадської участі в школах, щоб діти розуміли що це таке, що таке громадський бюджет і щоб вони самі голосували".

фото - gb.kyivcity.gov.ua

Голова громадської організації "Урбан Крю" Владислав Самойленко, який неодноразово подавав свої проєкти в столиці, говорить, що емоційно зачіпала конкуренція з освітніми закладами. "Коли ти бачиш як тобі складніше набрати голоси, ніж комусь через батьківські чати, або через щоденник, або ще щось, то, звісно, це не впливало. Але, з іншого боку, я розумію, що з того боку команда також хоче перемоги, і вона вірить в свою ідею. Можливо, навіть блокуючи певний кругозір батьків, чи людей, долучених до процесу, що є й інші проекти. Наприклад, у мене специфіка пов'язана з інфраструктурою, з безпекою, але я, наприклад, кожного року підтримую ще якийсь науковий проєкт. Або з точки зору екології, створення публічного простору чи чогось подібного. Яка моя реакція? Звісно, я ображався, але я теж їх розумію".

Нині, каже він, пони подали пропозицію як пропозиція як вирішити проблему з освітніми проєктами: або розбити всі проєкти на десять категорій, щоб місто розвивалось рівноцінно, рівнопропорційно в рамках бюджету, або окремий громадський бюджет участі для шкіл.

ХАРКІВ. За словами експерта програми "Добре" з напрямку "бюджет участі" Сергія Омелічкина, подібна проблема з комунальними закладами існує й на Харківщині. "Минулого року ми дійшли з декількома громадами, що треба обмежити комунальні заклади у кількості проєктів-переможців, які можуть бути реалізовані на їх території. І дійшли до того, що один комунальний заклад може реалізувати на своїй території один громадський проект. Таким чином напруга була знята. І комунальні заклади не отримували найбільше проектів".

Були випадки, коли батьків учнів змушували голосувати за той чи інший проєкт, розповідає Омелічкин. "Розглядали це питання на комісії з питань бюджету участі. Але комісія прийняла рішення, що так, ми раніше не прописали в положенні, що не можна так робити. Ми не прописали ці ризики, давайте ці проекти будемо пропускати! Але вже на майбутнє вони почали переписувати в положення, що якщо таке буде виявлено в майбутньому, то такі проєкти будуть просто зніматися взагалі з конкурсу".

Про виборчі маніпуляції та корпуційні ризки бюджетів участі

Нині 114 учасників громадського бюджету Києва балотується в депутати Київради, наводить дані учасник Київської міської робочої групи з питань громадського бюджету Артем Стельмашов. "Вони знають як працює вже місто, як працює цей механізм влади. І вони ідуть впроваджувати ці знання".

Коориднаторка руху "Чесно" Ірина Латиш розповідає, що далеко не всі використовують участь у громадських бюджетах для виборчої агітації. "Деякі, наприклад, реалізовували успішно проєкти громадських бюджетів протягом кількох років. Суспільство змінює своє ставлення до політики, і тому люди йдуть в політику. Тут говорити про те що піаряться на громадських бюджетах кандидати, я достовірно не можу. Але знаю, що існує заборона: на рекламних бордах політичних заборонено вказувати, визначати про реалізацію громадських бюджетів".

Однак, Латиш розповіла про факти впливу на виборців з допомогою бюджетів участі саме дійсними депутатами. "Можу сказати, що нині діючі депутати Київради створили собі достатньо інструментів для непрямого підкупу виборців, для непрямої агітації за себе. Один з інструментів, я вважаю, є участь у проєктах громадського бюджету. Таким чином, вони подають проєкти, які найчастіше стосуються освітніх закладів, спортмайданчиків". Насправді ж, зазначає вона, це прямий обов'язок депутата розподілити таким чином основний бюджет, щоб "не лізти в кишеню" громадського бюджету.

Наостанок учасник Київської міської робочої групи з питань громадського бюджету Артем Стельмашов розповів як відбувається контроль за грошима, виділеними на проєкти громадського бюджету. "Лідер команди громадського бюджету зазвичай слідкує за тим, що саме закуповується через "Прозоро" по реалізації проєкту. І дуже часто таке бувало, коли, наприклад, закуповували щось те, що не подобалося автору. Тоді лідери команди піднімали хорошу бучу в хорошому сенсі слова. Дійсно, рішення скасовувалися і закопували обладнання якісніше. Тому для лідера команди важливо не розслабитися після перемоги, а контролювати максимально впровадження проєкту. Як на мене, то громадський бюджет є чудовою школою самоврядування"

Бюджети участі: як це працює в громадах, можливі маніпуляції та корупційні ризики

Новини по темі