Мобільний додаток

"Свою територію віддавати не можна": експерт про реалії окупованого Донбасу

14.10.2020 р., 20:40

Проблема Донбасу досі гостро стоїть в українському суспільстві. Попри умовні перемир’я та режими тиші, обстріли регулярно продовжуються. Детальніше ситуацію з окупованими територіями описує Станіслав Асєєв – колишній полонений, експерт з питань окупованої частини Донбасу Українського інституту майбутнього.

Програма:
Ведучі:

Режим припинення вогню на Донбасі триває з 27 липня. Однак, бойовики регулярно його порушують. Зокрема, 13 жовтня збройні формування РФ шість разів порушили режим припинення вогню, а 12 жовтня – сім разів. Президент Володимир Зеленський сподівається, що режим тиші на Сході України стане стабільним та постійним, незважаючи на спроби його зірвати. Він підкреслив, що настання в державі миру не означає, що вона перестане дбати про військо. Навпаки, за його словами, сьогодні влада зосереджена на максимальному розвитку української армії.

Станіслав Асєєв зауважує, що дуже складно робити висновки про ставлення місцевих жителів Донбасу до української армії, адже фактичних даних немає. "У філософії є понятт я "симулякр" – це копія, яка не має оригіналу. Мені видається, що коли ми говоримо про окуповану частину Донбасу, ми говоримо про щось, що не має відношення до реальност. Коли ми говоримо про перемир’я, ми маємо розуміти, що ця гаряча фаза війни не закінчена – там однаково стріляють, навіть один постріл снайпера може забрати чиєсь життя. Це не заморожений конфлікт. Напруга на фронті, у порівнянні з іншими роками, дуже знизилася. Ми можемо сказати про якесь умовне перемир’я, але все ж там стріляють". 

У своєму аналізі експерт посилається на 2017 рік, коли він ще був на свободі та робив репортажі, в тому числі з місць обстрілів: "У 2017 році була ще дуже гаряча фаза, постійно використовувалася потужна артилерія. Я приїздив то до Донецька, то до Макіївки – на місця, де були майже повністю зруйновані будинки. Постійно, коли я розмовляв з місцевими, представляючись російським журналістом, бо я не міг казати, що я представляю українські видання, не було жодного випадку, коли б місцеві мешканці вважали, що це обстріл з боку так би мовити "своїх", так званої Донецької Народної Республіки. Вони завжди звинувачували у цьому Україну. Навіть тоді, коли для мене було очевидно, що обстріл відбувався точно не з позиції України. Але реальність – інформаційна, в першу чергу, – вже склалася така, що будь-який обстріл ті люди, з якими я спілкувався особисто, вважали, на превеликий жаль, що це збройні сили України"

Станіслав додає: "Треба розуміти, що психологічне сприйняття цих обстрілів дуже залежить від інтенсивності бойових дій. Коли у людей все це болить, все навколо руйнується, ви виходите на вулицю і бачите, що летить град, звичайно, ви будете інфантильно звинувачувати іншу сторону цього конфлікту, а не "своїх", як вони вважають. Дуже багато людей з місцевих пішли до того так званого ополчення у 2014-2015 роках, і ви просто психологічно не можете сказати, що їм хтось віддав наказ обстрілювати ваш будинок, навіть якщо це відбувається". 

Експерту важко оцінити, що там відбувається зараз та як на ці події дивляться люди. "Я б не хотів, щоб ми давали якісь узагальнення, не маючи реальної ситуації. Навіть якби там провести якийсь "соцопрос", то ви розумієте, що під дулами автоматів у тоталітарній системі, ви не можете відверто відповісти, що ви думаєте з цього приводу". 

В українському суспільстві немає консенсусу щодо того, як вирішувати проблему Донбасу. Втім, на цей час абсолютна більшість бачить окуповану територію у складі України. Соціологія ж вказує, що надалі відсоток тих, хто виступає за від’єднання захоплених районів буде зростати, тому що люди, втомлюються від війни, мовляв, якщо населення окупованих територій звикло та їм добре  у так званих ЛНР та ДНР, то ті, хто тут, скажуть, нехай від’єднуються, а ми тут будемо рухатися в своєму напрямку. Зараз ці слова сприймаються вкрай важко. Але, як стверджує опитування Центру Разумкова, з минулого літа поповнились лави тільки однієї групи опитуваних – тих, хто хоче відрізати захоплену територію. За півроку їх стало більше на 3-4%. Якщо так піде далі, то вже за кілька років частка українців, готових відмовитися від ОРДЛО, може скласти 25-35%.

"Я цими цифрами абсолютно не здивований. Мені зрозуміло, що в більшості людей немає взагалі розуміння, що там відбувається, – навіть в Україні, навіть за цими цифрами. Коли йдеться, що є люди з думкою "нехай забирають". Вони мають розуміти, що на цьому не закінчиться. У нас забрали Крим, у нас забрали частину Донбасу. Якщо ми скажемо, що ми відмовляємося від частини Донбасу, то постає питання, а що з Кримом. Можливо і від Криму відмовимося? А якщо віддамо Крим, то може у нас знову щось заберуть. Свою територію віддавати не можна. 

Ці люди не розуміють, що ті так звані республіки мислять себе у межах Донецької та Луганської областей. Вони вважають, що це тимчасово окупована Україною територія. Ви розумієте, скільки нам довелося життів покласти, щоб звільнити ті міста, які зараз підконтрольні у Донбасі, і постає питання, що робити з ними. 

Інше питання – що означає відокремитися? Можливо, ці люди мають на увазі замороження конфлікту. І якщо мова йде про це, то я виступаю за такий самий варіант. Для мене очевидно, що ми не зможемо повернути ті території найближчими роками, якщо не десятиліттями. Питання в тому, яку стратегію обрати на найближчий час", – зауважує Станіслав Асєєв.

Нещодавно очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель у розмові з главою МЗС РФ Сергеєм Лавровим заявив про бажання тримати відкритими канали комунікації з Росією, але наголосив на необхідності виконання Мінських угод. У відповідь Лавров заявив про ймовірність припинення спілкування Москви з лідерами ЄС, якщо там не розуміють необхідності взаємоповажного діалогу.

"Ми, на мій погляд, взагалі маємо вийти з адекватною оцінкою Мінських домовленостей. Вже зараз очевидно, в тому числі для президента, що деякі пункти тих домовленостей нас не влаштовують, наприклад, з кордоном. Тото спочатку потрібно, щоб ми отримали кордон, а потім – вибори. В Мінську прописано інакше. Ще одне питання: як забезпечити так, щоб взагалі не стріляли. Ми маємо представити свій варіант оновлених мінських домовленостей, які ми на 100% готові виконувати прямо зараз, і запропонувати їх нашим європейським партнерам та Російській Федерації.  РФ, звичайно, відмовиться від цього. Тому вже після цього нам потрібно розуміти, як заморозити конфлікт з підтримкою західних партнерів. Перший чинник у замороженні конфлікту – це, безпосередньо, безпековий фактор. Поки в нас стріляють, ніякого замороженого конфлікту взагалі там бути не може", – аналізує Сергій. 

Також експерт додає: "Російська дипломатія потужніша ніж наша. Вони розуміють, в якому напрямку вони мають рухатися, тому що у них чітке завдання від Кремля. Вони знають, що вони хочуть бачити та отримати. У них немає емоцій. Ми маємо справу з ворогом, який не має емоцій. Якщо навіть брати Володимира Путіна, то це не людина, це злагоджений механізм. Ми ж постійно емоційно реагуємо на цей конфлікт, тобто ситуативно. От сьогодні у нас така проблема, нас обстріляли, ми щось з цим маємо робити. А росіяни цей обстріл бачили ще за півроку. Завдання для нашої влади бути більш професійними та менш емоційним на дипломатичному рівні, і мати конкретну стратегію. Не можна весь час посилатися на Мінськ, який не працює і який використовується в якості маніпулювання Російської Федерації".

Фото – УНІАН

"Свою територію віддавати не можна": експерт про реалії окупованого Донбасу

Новини по темі