Про падіння економіки та перспективи виходу з кризи
Світовий банк прогнозує падіння української економіки на 5,5% у цьому році і відновлення на 1,5% у 2021 році. "Україна значно легше перенесла першу хвилю коронавірусу, аніж світові економіки. За другий квартал цього року американська економіка впала на 27%. Європейські економіки великих країн таких як Італія та Іспанія впали на понад 10%. Українська економіка впала на сьогоднішній момент на 4,5-5%. Зараз, на жаль, іде друга хвиля і потужні світові економіки сьогодні вже вводять локдаун. Іде різке обмеження роботи закладів громадського харчування, є пропозиції здійснення карантину у вихідні дні, аби люди замість відвідин суспільних заходів знаходилися вдома. Усі економіки знаходяться зараз приблизно в одному і тому ж тренді. І жодна економіка не витримає повного карантину, який був на початку пандемії. Світовий банк погіршує прогноз падіння української економіки до мінус 5,5%. Слід зазначити, що МВФ дає ще гірші оцінки перспектив падіння української економіки до 7%. Але це краще, аніж у більшості країн ЄС. Більші хвилювання викликає період і відсотковість очікуваного виходу України із кризи. В проект бюджету на 2021 рік уряд вніс цифру 4,6% відновлення рівня ВВП. Тобто вся дохідна частина державного бюджету України на наступний рік порахована, виходячи із росту української економіки в 4,6%. Тому 1,5%, які оприлюднив Світовий банк – це як холодний душ на голову нашої влади. І тут слід щось робити. Або переглядати власний прогноз, або пояснювати суспільству, чому цей прогноз такий високий. Міжнародний валютний фонд зробив дуже цікавий аналіз, чому українська економіка як правило виходить з кризи значно повільніше, ніж країни наших сусідів. МВФ проаналізував кризи 2008 та 2014 років і зробив дуже цікаві висновки. По-перше, Україна гірше виходить з кризи, тому що в неї немає подушки безпеки у вигляді накопичень коштів, що призводить до дуже повільного відновлення внутрішнього попиту, і через це не розвивається економіка. А по-друге, в Україні повністю відсутня фіскальна підтримка бізнесу з боку держави. Тобто держава не йде на зменшення податків, не звільняє від податку на доходи фізичних осіб, українські не звільняє від пені і штрафів по найголовніших податках ПДВ і ренті. Тобто без серйозної підтримки бізнесу з боку держави ми знову будемо дуже повільно виходити з кризи", – пояснює експерт.
Про рівень бідності
Як зазначається в прогнозі Світового банку бідність, розрахована на основі міжнародної межі бідності в 5,5 доларів на день, є найнижчою в країні і виросте в 2020 році до 2,3%. Олег Пендзин пояснює, як це позначиться на реальному добробуті українців: "Національний банк України повідомив, що за перше півріччя, а це період карантину, загальний обсяг депозитів українських громадян зменшився на 61 млрд гривень. Тобто люди забирали гроші зі своїх заощаджень для того, щоб якимось чином прохарчуватися. Близько 40% закладів громадського харчування припинили свою діяльність. Тобто велика кількість людей поповнила армію безробітних. В Україні збільшилася кількість легальних безробітних до 550 тисяч осіб. У той час як в аналогічний період минулого року ми мали близько 350-400 тисяч. Торгово-промислова палата дає цифри загального обсягу безробітних на рівні 1,5 млн осіб. Ця цифра більше відповідає реальному стану речей. Багато заробітчан повернулися в Україну. Минулого року вони перевели в Україну 12,5 млрд доларів своїх заробітків. Цього року безперечно ця сума буде менша. І власне ті гроші були активом, який давав можливість працювати і українській роздрібній торгівлі, і сфері послуг. Підвищення мінімальної заробітної плати ляже тягарем на плечі бізнесу, який і так достатньо важко почувається в епоху карантинів та локдунів".
Про скандал в НБУ
У Національному банку двом членам правління оголосили догани та недовіру. В епіцентрі скандалу – заступники голови Нацбанку Катерина Рожкова та Дмитро Сологуб. Обоє працювали в команді Якова Смолія і після його звільнення у серпні цього року продовжили роботу вже з новим керівництвом. Олег Пендзин пояснює, чи вплине скандал на макроекономіку країни та стосунки з Міжнародним валютним фондом: "На співпрацю з МВФ впливають проблеми, які існують в дещо іншій галузі. МВФ на сьогодні має великі претензії до української антикорупційної інфраструктури. Це і останні рішення Конституційного суду, і сам порядок формування комісії по відбору нового керівника САП, які схвилювали наших кредиторів. Тобто є речі, які хвилюють наших кредиторів значно більше, ніж цей емоційний скандал в НБУ. Це лише додатковий штришок до процесу, який сьогодні є. Треба чітко розуміти, що будь-який перший керівник, який приходить на свою посаду має право формувати свою команду, адже він несе відповідальність за діяльність установи. Тому Шевченко має всі повноваження і моральне право, щоб формувати команду, яка виконуватиме ті завдання, які поставлені перед НБУ. І бажано, якби це робилося без винесення брудних ганчірок назагал, адже це удар по іміджу України".
Про зниження облікової ставки
За словами Кирила Шевченка НБУ може знизити облікову ставку, яка зараз знаходиться на рівні 6%, якщо коронакриза продовжуватиме негативно впливати на економіку. Третього вересня облікову ставку залишили без змін на рівні 6% річних. "Облікова ставку дуже залежить від рівня інфляції. На сьогодні у нас інфляція на рівні 3%, облікова ставка – 6%. В Україні як правило облікова ставка є трішки вищою, ніж рівень інфляції. Якщо вірити офіційному макроекономічному прогнозу, який сьогодні є в уряді, рівень інфляції на кінець року складатиме 11%, то в мене є сумніви, що Нацбанк знижуватиме облікову ставку, адже це тільки прискорись інфляцію. Вони знижуватимуть ставку лише тоді, коли економіка почне відновлюватися і ми побачимо, що інфляція більш-менш стабільна", – зазначає експерт.
Фото Олег Пендзин
