"Запрошення Росії, звісно, викличе певний сплеск пропаганди з обох сторін, якщо це буде робитися саме з метою демонстрації готовності до діалогу. З решти питань, якщо ми пропонуємо якийсь формат участі, треба визначитися, хто буде брати участь, в якому форматі, а вже тоді давати формальні запрошення. Якщо говорити про якісь круглі столи, то я б цьому величезної уваги не приділяв. Якби це був сталий формат, закріплений на рівні якоїсь домовленості, це було б важливо. Якщо це черговий захід щодо обговорення певних питань, який матиме більше пропагандистський характер, це трохи інший вимір", –розповів Борис Бабін.
За його словами, важко сказати, чому Україна запрошує Росію, адже формат самого заходу невідомий: "Ми спілкуємось про одного учасника, але я не знаю, кого ще запрошують, які відповіді вони надали чи нададуть".
"Актуалізувати питання Криму треба постійно і на будь-яких майданчиках. Сьогодні ключовими майданчиками залишаються структури об’єднаних націй, там відбуваються головні процеси. Є міжнародні механізми, там це працює. Якщо паралельно ми утворимо певні пропагандистські формати, це також правильно. Але тут є два ризики. По-перше, щоб ці формати були потужними: якщо ми щось анонсуємо, а потім це не відбувається або відбувається з обмеженою кількістю учасників, це подарунок ворогу. Друге –це коло учасників і певний політичний результат, який ми отримуємо після такого заходу", – наголосив експерт.
Він зауважив, що з 2014 року ми чули дуже багато заяв, які стосувалися Криму, проте проблему це не вирішило: "Ми вже чули заяви президента про групу друзів Криму, потім чули питання від наших закордонних партнерів про те, що це таке. Відповіді так ніхто й не надав. Тому наразі я дуже обережно оцінюю такі ініціатив".
Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв зі свого боку вважає, що потрібні не лише зовнішньополітичні дії, але й ухвалення Україною низки законодавчих актів, а також відповідних змін до конституції.
"Ці питання піднімалися декілька років. Зміна назв, символіки, дощок може мати певне значення, але не для деокупації. Перейменування окупованих територій формально на певних рівнях завжди тягне юридичні ризики. Я би в умовах окупації займався більш вагомими питаннями", – прокоментував Борис Бабін.
Доктор юридичних наук також нагадав, що існує пропозиція відновити інститут Уповноваженого президента з питань кримськотатарського народу: "Але цей інститут ніхто не скасовував: формально він існує, але людину так і не призначили. Подавати якісь законопроєкти на реєстрацію до ВРУ ніхто не забороняє. 95 % всіх проєктів законів подаються не президентом, а народними депутатами. Пану Джемілєву нічого не заважає зареєструвати відповідні законопроєкти".
ФОТО: УНІАН
