"Згідно з Законом і Статутом, президента обирають академіки, члени-кореспонденти, їх сумарне число зараз близько 600. І половина з їх числа, це – делеговані з наукових установ", – пояснює професор Максим Стріха.
Однак пандемія внесла свої корективи. "Вперше вибори будуть проводитись з розділеними засіданнями відділень. Але, це не те, що зібрати в одній залі 600-700 людей, що сьогодні вочевидь неможливо. Передбачається, що між цими приміщеннями буде відеозв’язок, а голосування відбуватиметься роздільно по цих приміщеннях, а далі – бюлетені звезуть в одну кімнату, і їх рахуватиме одна лічильника комісія".
Професор Максим Стріха назвав імена основних кандидатів на пост голови академії: хімік Владислав Гончарук, економіст Богдан Данилишин, фізик Анатолій Загородній, біохімік Сергій Комісаренко, матеріалознавець Володимир Семиноженко.
Академік НАНУ Владислав Гончарук, фото - GolosUA
Однак, прогнозувати, хто може стати фаворитом перегонів професор не став. "Я б не хотів "гадати на кавовій гущі". Вільних виборів в Академії не було досі, і ніяких алгоритмів, передбачення хто буде наступним президентом, немає. З тих чи інших причин можу сказати, що шанси Гончарука і Данилишина менші, ніж у трьох інших кандидатів".
Академік НАНУ Богдан Данилишин, фото - Liga.net
"Анатолій Глібович Загородній – дуже добрий фізик, він уособлює все краще, що було в Академії, має великий досвід. І за нього, очевидно, гратиме те, що за нього висловився сам Патон. За життя, він сказав, що бачить Загороднього своїм наступником".
Академік Анатолій Загродній, фото - НАНУ
"Сергій Васильович Комісаренко, – розповідає професор, – є дуже харизматичною людиною, блискучим вченим світового рівня з величезним адміністративним досвідом: віцепрем'єр-міністр, посол. У нього найбільша підтримка міжнародних вчених. Він поводиться різкіше, бо він єдиний з претендентів говорив, що Патонові краще було піти 10 років тому в почесні, а президії стати органом колективного керівництва".
Академік НАНУ та НАМНУ Сергій Комісаренко, фото - НАНУ
"Володимир Петрович Семиноженко так само має величезний адміністративний досвід, хоч в урядах, які сьогодні асоціюються з владою "регіоналів". Він має величезний досвід інноваційної діяльності, він проводив дуже активну виборчу кампанію".
Академік НАНУ Володимир Семиноженко, фото - Liga.net
Науковець не виключає можливості лобіювання, просування та тиску на кандидатів. "Адже, не секрет, що сьогодні багато-хто у владі зацікавлений здійсненням будівельних проєктів. І може бути спокусливим знести якісь окремі інститути, і на тому місці щось побудувати. Насправді ті приміщення, які має НАН, це – старі приміщення, які не дуже цінні, а от земельні ділянки, на яких вони стоять, вони зараз виявилися "золотими". І це з активу НАН перетворилася сьогодні на суттєвий фактор ризику, бо тиск на будь-кого, хто буде обраний, буде шалений".
Також варіантом для оскаржень результатів виборів може стати той факт, що вони проходитимуть не за звичною процедурою. "Може бути бруд із зовні, бо якщо вибори закінчаться не так, як бажають певні владні люди, вони будуть мати важіль щось оскаржувати", – каже Максим Стріха. А для академії зараз важлива стабільність.
Перше, що має зробити на своїй посаді новий президент, це – оновлення комунікації Академії з владою і суспільством, вважає професор. "Останнім часом, в засобах масової інформації фактично добрих слів про Академію не було. Ми бачили картинки літніх людей, які куняють на засіданнях, бачили різні корупційні сюжети. І значно менше бачили сюжетів про прекрасні наукові результати, новітні технології. Академія потрібна суспільству, державі, але новому президентові потрібно буде заново це доводити".
Вибори нового президента НАНУ мали відбутися 6-9 жовтня. Однак, один із кандидатів на пост глави НАНУ, і нинішній голава Ради НБУ, Богдан Данилишин, заблокував проведення виборів глави НАНУ. Як повідомляє видання Зеркало Недели, він подав позов до Шевченківського районного суду столиці.
фото - з відкритих джерел
