Цю композицію співають різними мовами, серед яких китайська, японська та іврит. Рядки з цієї пісні викарбувані на ювілейній монеті, а мелодія колись щогодини звучала на головній площі – Майдані Незалежності.
Історія написання
Починалося все з політичного замовлення. 1962 року напередодні урядового концерту тодішній міністр культури УРСР Ростислав Бабійчук викликав до міністерства Ігоря Шамо та Дмитра Луценка і дав офіційне доручення написати урочисту пісню про Київ. Термін – 1 доба. Коли вже майже все було написано не вистачало тільки слів до рефрену мелодії. Дмитро Луценко запропонував перепочити і вийти прогулятися. І саме тут поет почув, як якийсь хлопець дорікав дівчині словами: "Що ти таке кажеш? Як тебе не любити?". І все – пазли склалися. Вранці композиція була готова, а її першою слухачкою стала дружина композитора Людмила Шамо. Пісня дуже сподобалася міністру Бабійчуку і вже ввечері на урочистому концерті оркестр під орудою Вадима Гнєдаша вперше виконав улюблену мільйонами мелодію. Вважається, що першим виконавцем пісні "Як тебе не любити, Києве мій" був Юрій Гуляєв, але це не зовсім так. На тому святковому урядовому концерті 1962 року цю пісню співав дует у складі Костянтина Огнєвого і молодого баритона Юрія Гуляєва.
На фото: Ігор Шамо. Газета Гостомеля
