Мобільний додаток

Вітольд Фокін про онуку, участь у ТКГ та заяви щодо особливого статусу Донбасу й амністію

18.09.2020 р., 19:10

Перший заступник голови української делегації в ТКГ, перший прем’єр-міністр Вітольд Фокін в інтерв’ю Українському радіо пояснив, що мав на увазі, коли говорив про амністію та спеціальний статус Донбасу. Також прокоментував як познайомився з главою ОПУ Андрієм Єрмаком та як опинився у складі делегації тристоронньої контактної групи. Публікуємо основні коментарі з першої частини інтерв’ю.

Призначення в ТКГ: про онуку, знайомство з Єрмаком та шестигодинну розмову з Кравчуком

"Недобросовісні і не дуже чесні, на мій погляд, люди зараз паскудять ім’я моєї онуки, начебто вона влаштувала мене на цю посаду. Все це – вигадки", – заявляє Вітольд Фокін.

Він розповів, що познайомився з Андрієм Єрмаком (нинішній глава ОПУ – ред.) три роки тому. "Моя онука – досить популярна співачка, вона має досить багато друзів. І вона інколи приїздить до мене зі своїм оточенням. Одного разу вона приїхала з високим гарним хлопцем, з ними ще хтось був... Я не надавав значення тому візиту, познайомилися, і ця тема була вичерпана".

І тільки три роки потому до Фокіна прийшло запрошення до Офісу президента для розмови. Там він зустрів Леоніда Кравчука, з яким не бачилися близько 10 років. "Андрій Борисович (Єрмак – ред. ) розказав, що запросив нас, щоб запропонувати очолити делегацію. Я не знаю, чи була попередня розмова з Кравчуком".

Вітольд Фокін розповідає, що погодився не відразу. "Я сказав, що погоджуся або відмовлюся тільки після особистої розмови з Леонідом Макаровичем. Я його не бачив, люди в наш буремний час змінюють свої орієнтації і свою точку зору діаметрально протилежно. Ми зустрілися з Леонідом Макаровичем і розмовляли з ним 6 годин. Він залишився на українських позиціях. Він розсудливо ставиться до питань війни і миру. Він висловив і моє бачення розв’язання цієї проблеми".

Нинішній заступник голови делегації в ТКГ говорить, що його родина взагалі була проти. І спершу він відмовився від пропозиції. "Згодом Андрій Борисович зателефонував мені, я відповів, що у мене вже не той вік, клопіт інший, у мене нездорова дружина зараз. Він сказав мені подумати ще. І тоді я отримав кілька дзвінків, переважно з Донбасу. Мої знайомі просили не відмовлятися від цієї пропозиції. Через 2 тижні я погодився, і вийшов указ президента про призначення мене першим заступником. І за функціями, я мав забезпечити комунікацію із суспільством, з організаціями".

Фокін пояснює, чому на його рішення позитивно відповісти на пропозицію Єрмака так вплинули дзвінки з Донбасу: "Я – син Донбасу, я там став людиною, я люблю Донбас, я обожнюю шахтарів. Я вперше спустився в шахту як школяр, не на екскурсію, а щоб працювати".

Про роботу в ТКГ та неоднозначне ставлення в суспільстві до його особистості

Вітольд Фокін говорить, що не реагує, коли отримує закиди щодо свого віку. "Мені було смішно, коли деякі молодики – журналісти, блогери, яких багато розвелося (я не сміюся над ними, це їх заробіток), коли сміються наді мною і над Кравчуком: "Два старих маразматика прийшли робити якусь революцію, нічого у них не вийде". Так хотілося, щоб вони мене почули. Я б сказав: "Добродії, маразм може прийти до людини і в 40 років, залежно від того, яким розумом їх нагородила мама". Навпаки, тим, хто так писав мало би бути соромно. Молоді люди "заварили таку юшку", яку тепер "розхльобувати" доводиться мені з Кравчуком. То їм має бути соромно, а не мені".

Також Фокін прокоментував заяви, що президент Володимир Зеленський за допомогою нього випробовує реакцію українського суспільства. "Деякі люди вигадували, що, мовляв, я знаходжусь у змові з президентом, і він мене, як пробний камінь, кинув у це "пекло". Я скажу, на превеликий жаль, я з Володимиром Олександровичем не знайомий. Ніколи його вживу не бачив".

Ще заступник голови делегації в ТКГ прокоментував звинувачення в тому, що він займає проросійську позицію: "Свого часу, коли я був прем’єром, мені дуже заважав депутат Володимир Пилипчук – людина нудна, але не дурна. Він знаходив у моїх виступах щось, що давало йому право називати мене "рука Москви", "кремлівський агент". І в той же час голова уряду росії Єгор Гайдар у своїй книжці "Дорогами побед и поражений" присвячує мені декілька сторінок, і називає мене ворогом Росії №1. Як слова Пилипчука, так і розмірковування Гайдара – все це брехня. Я ніколи не був ворогом Росії, як не був ворогом США, Ізраїлю, Польщі, але я був і залишаюсь громадянином України, і її інтереси для мене – понад усе".

Щодо свого статусу в ТКГ, перший український прем’єр називає це "волонтерством". "Ні я, ні Леонід Макарович за це не отримуємо грошей, хоча, чесно кажучи, вони б мені були дуже незайві".

Про Мінські домовленості, амністію та особливий статус Донбасу

Фокін вважає, що для врегулювання ситуації на Донбасі не треба іншою дорожньої карти, ніж Мінські домовленості. "Якщо стати на юридичні позиції, то Мінські домовленості тому й не називають договором або угодою, тому що це – не нормативно-правовий документ, це політичне рішення. Щось на зразок політичної доцільності. І, звичайно, зараз треба поряд з тим, що маємо виконувати Мінські домовленості, треба ще працювати над тим, щоб людям повернути повагу до України, любов до України".

Зараз суспільство в Україні розколоте на дві нерівні частини, говорить Вітольд Фокін. "Одна з них набагато більша. Це люди, які прагнуть миру, які не знають іншого виходу". Інша ж частина, на його думку, "прагне, якщо не провалити мирні домовленості, то загальмувати рух України до миру". "Я вважаю, що перше, що треба зробити, – каже Фокін, – навіть, раніше, ніж розведення військ, треба в Україні прийняти закон, який би заборонив пропаганду війни, який би забороняв розпалення ворожнечі".

Великим досягненням нинішньої влади Вітольд Фокін назвиває режим тиші. "Що далі? Як написано в комплексних заходах із вирішення конфлікту на сході, треба почати по-справжньому розведення військ, не імітувати діяльність. А розводити по всьому фронту, треба відводити важку військову техніку, а далі – не можна розраховувати на мир навіть у віддаленій перспективі, якщо не оголосити загальну амністію".

На запитання, як можна амністувати бойовиків, які катували та вбивали людей, Фокін відповів: "Як ви уявляєте вибіркову амністію? Очистили ми землю від окупантів, Донбас український і кордон взятий під контроль нашими прикордонниками. Як робити далі? Починати шукати злочинців серед військових? Їх близько 250-300 тисяч. Адже, ніде, ніяким чином я не казав, що треба помилувати злочинців, які ґвалтували, вбивали, знущалися, помилувати садистів, які фотографували свої злочини. Звичайно, ні. І у моєму виступі так і написано: "Було багато злочинів, які мають бути розслідувані, і винні мають понести кару, але сьогодні, щоб припинити війну – моя позиція – не держави, не ТКГ, а моя особиста – треба оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів Донбасу, а краще всього Донбасу".

"Ось я вам покажу Закон, який був проголосований ВР про амністію, і слово в слово я повторив те, що було в цьому законі. Але, далі починається детективна історія. Цей закон зник, зникли всі спогади про нього. Викреслені звідусіль. Але, пам’ять людська дуже міцна і тривка. Люди пам’ятають, вони голосували за цей закон", – каже Фокін.

 

Крім того, говорить він, є світова практика, відповідно до якої, навіть якщо б Україна не захотіла виявляти, переслідувати й карати злочинців, це б зробила міжнародна спільнота. "Є закон, який зобов'язує країну виявляти і карати злочинців. Знаючи, що я буду пояснювати свою позицію у Верховній Раді, я зробив науково-правову експертизу світового рівня, в якій записано наступне: "будь-яке публічне висловлювання з приводу амністії не є таким, що порушує встановлений громадський порядок, презумпція правомірності громадянина у демократичній державі, де гарантовані права та свободи Конституцією, виключає будь-яку юридичну відповідальність за вільне висловлення особистої думки".

Також Фокін пояснює, що амністія відрізняється від помилування. "Згідно з нормами міжнародного права, будь-яка країна, в тому числі й Україна не може, а зобов’язана переслідувати й судити людей, які скоїли військові злочини. Так, чому вони до мене пред’являють претензії? З одного боку, перекрутили мій текст, а з іншого демонструють повну некомпетентність!", – відповідає він на критику своїх заяв.

Ще Вітольд Фокін пояснив, що він мав на увазі, говорячи про режим вільної економічної зони. "Ввести режим вільної економічної зони для окремих районів Донбасу, як це записано в Мінських угодах. Я додав від себе, що краще весь Донбас. Слово "краще" має модальний відтінок, це – не костатація, це – можливість. Я нічого не пропоную".

Він говорить, претензії, які він почув після цієї заяви, наштовхнули його задуматися, а що таке вільна економічна зона? "Справа в тому, що ніхто не уточнив значення фрази. Колись Декарт сказав, що людство позбавилось би щонайменше половини конфліктів, якби заздалегідь уточнювали формулювання. За часи незалежності закон про вільну економічну зону приймався 8 разів. І для Донбасу, і для Херсону, адже жоден з цих законів навіть з місця не зрушив", – каже Фокін.

Вітольд Фокін говорить, що готовий пояснити свою позицію з трибуни Верховної Ради і чекає відповіді від народних обранців, коли вони готові його заслухати.

Вітольд Фокін про онуку, участь у ТКГ та заяви щодо особливого статусу Донбасу й амністію

Новини по темі