"Збройні сили залишаються єдиним інститутом, який здатен забезпечити суверенітет і незалежність української держави. Іншого інституту в Україні немає. Президент Порошенко і Зеленський зробили ставку на дипломатію і не об’єднали політичну дипломатію і стратегією відновлення збройних сил України. Тому говорячи про збройні сили, ми маємо розділити це на два поняття: збройні сили, як інститут, який забезпечує оборону країни від будь-якого зовнішнього посягання і збройні сили, які беруть участь у сучасній війні проти Росії. У першому випадку стан Збройних Сил є достатньо здатний до певних дій. Європейські та світові інститути відносять їх до категорії тих, хто входить в тридцятку сучасних збройних сил світу. Це означає, що за останні роки після 2014 року Збройні Сили пройшли шлях певних реформ і модернізації. Вдалося підняти їхній рівень боєздатності, боєготовності, оперативно-стратегічного управління та командування до належного сучасного рівня. З точки зору війни Збройні Сили знаходяться не в найкращому стані, оскільки їхню реформу і модернізацію щодо ведення війни проти суперпотужної ядерної держави, яка постійно знаходиться в стані ініціювання воєнних конфліктів у світі неможливо порівняти. Питання не в тому, що Україна слабка чи сильна. Питання у способі реформи і способі стратегії управління Збройними Силами. Перше і найгірше - Збройні Сили закопані в окопи і знаходяться фактично в пасивному стані, коли в офіцерів, солдатів і генералів виникає окопна психологія. Врешті друга проблема – підпорядкування Збройних Сил переходить від безпосередньо військового командування, тобто офіцерів, генералів штабів, які розробляють плани воєнних операцій до політиків у Києві, які приходять і йдуть. Вони приходять із бізнесу, із артистичної сцени і не мають жодного досвіду, як немає його і їхнє оточення. Слухати експертів вони не можуть, оскільки існує колосальний розрив між їхнім інтелектом, свідомістю, розумінням, досвідом і цілепокладанням управління державою і військовими. Третій момент полягає в тому, що ми так і не створили таку оборону, використовуючи Збройні Сили України, яка дозволила б унеможливити будь-які розмови про наступ бойовиків, про наступ збройних сил РФ, оскільки не створена резервна армія. Фактично зведена до нуля стратегія створення військових підрозділів територіальної оборони. Ми не пройшли відповідний шлях технічної модернізації, не навчилися діяти в умовах, які викликають нанесення якомога більших втрат противнику. За роки війні на сході загинуло від 13 до 15 тисяч військовослужбовців, а створення відповідних систем технічної оборони при використанні спеціальних мін фактично було зведено до нуля. Мова йде про дві ключові проблеми – це виживання української нації, українського народу, українського держави, і друга – це проблема вибору для українського народу. Ми не можемо маневрувати між Росією і Заходом. Ми змушені вибирати. У даному випадку – або захід, тобто інтегруватися в західну систему не лише демократії, а й систему оборони, тобто НАТО. Або ми будемо так чи інакше колонізовані і приєднані до РФ. Рано чи пізно и будемо вести розмову про союзну державу чи федеральні регіони, які відійдуть до Росії. Тому заяви Зеленського закінчити війну цього року не мають пояснень оскільки закінчити її реально неможливо. Можна домовитися про певну форму політичної капітуляції, яка задовільнить Росію виконає те, що вона хоче з 2014 року – створити в Українській унітарній державі квазідержавну автономію ОРДЛО, яка фактично буде управляти політикою Києва, використовуючи для цього не лише військові а й політичні інструменти", – окреслив основні проблеми Збройних Сил України Степан Гавриш.
На питання, якою має бути реформа Збройні Сил України Степан Гавриш зазначає: "Модель збройних сил воюючої держави має бути визначеною. Ця стратегія має бути більш чіткою і зрозумілою. Наприклад ізраїльська модель, модель, яка схожа на країни, які пройшли шлях війни і створили потужні військові системи, забезпечили єдність збройних сил політичними системами. Оскільки в Україні цього немає, то проведення модернізації Збройних Сил відбувається виключно за рахунок допомоги США. Реформа Збройних Сил України в технічному плані ще попереду. Нам потрібно здійснити переозброєння сучасного рівня Збройних Сил, використовуючи для цього перш за все ті технології, які створять для нас переваги на землі, в повітрі і на морі. На землі це створення високомобільних груп військових, які здатні використовувати суперсучасну зброю і нові види розвід-диверсійної діяльності на території ОРДЛО. Таким чином змусити ОРДЛО змінити тактику і почати вести переговори про реальний мир, але на справедливих умовах, коли Україна отримає доступ до кордону і відбудеться демілітаризація території. Нам потрібні більш сучасні системи. Якщо говорити про ракетне озброєння, то в нинішніх умовах використання ударних безпілотних літальних об’єктів, які все більше і більше займають нішу в плануванні військових стратегій має стати чи не основним способом протидії Росії і бойовикам на території Донбасу. Йдеться про створення сучасної професійної армії, якої в Україні досі немає".
На фото Степан Гавриш
