Епідеміологічна ситуація
Судячи з того, як останні два тижні зростає захворюваність на коронавірус можна говорити, що після деякого спаду поступово починається друга хвиля. Навіть ті області, які не були уражені у березні, квітні і навіть травні сьогодні мають вже достатньо високі показники захворюваності. Якщо говорити не в абсолютних цифрах, то Україна на сьогодні має 222 випадки захворювання на сто тисяч населення. Це середній показник по Україні. По областях є дуже різна ситуація. Фактично уся західна Україна є в серйозному епідеміологічному напруженні – від 600 до 450 випадків. Усе це є прогнозовано.
Готовність лікарень
80% пацієнтів не потребують стаціонарного лікування. Станом на сьогодні дуже багато лікарів говорять що близько 90% пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні потребують кисневої підтримки, чого не було ще в квітні-травні. Тут не йдеться про апарат штучної вентиляції. Головне – не допустити до апарату штучної вентиляції. Близько 5% пацієнтів потребують штучної вентиляції. Ми маємо в середньому 50% заповнених ліжок у лікарнях першої хвилі. Зараз включаються лікарні другої хвилі. Є проблема з тим, що не тестуються контактні особи, не працює мережа в кожній області у вогнищі захворювання, недостатньо проводиться поточна і заключна дезінфекція. Це наслідок ліквідації санітарної служби, яка традиційно була в Україні. Крім того, катастрофічно бракує епідеміологів. В кожній області потрібно додати від 20 до 50 лікарів-епідеміологів, щоб повноцінно забезпечити усю цю роботу епідеміологічного розслідування ланцюжка.
Критерії визначення карантинних зон
Кольорове зонування залишається. Введено показники, які є цілком об’єктивними і грунтуються на точних даних. Вони абсолютно корелюють з тим, як працює Європа сьогодні. Це показники захворюваності вперше виявлених, тобто активних випадків коронавірусної інфекції за 14-денний період. Це також завантаженість лікарень, а саме ліжок, які мають кисень. Крім того, ми прагнемо, аби області активно розвивали мережу тестувань. У сумі ці показники дадуть можливість епідеміологам мати об’єктивну ситуацію і зонувати територію на червону, помаранчеву, жовту і зелену, де є різні вимоги. У зонуванні чітко визначатимуться критерії, хто йде до навчальних закладів, а хто не йде. Студентство є доволі мобільне в силу свого активного способу життя, тому серед них може бути багато поширювачів інфекційного процесу. Стосовно школи, то тут також будуть обмеження. Це перш за все менша кількість учнів (до 20) у класах за рахунок двозмінного формату.
Фінансування медзакладів за пакетами COVID-19
На разі усі пацієнти, які потрапляють на стаціонарне лікування з коронавірусною інфекцією фінансуються через пакет Національної служби здоров’я України COVID-19. При цьому фінансується не пацієнт, а команда, яка надає допомогу – тобто усі видатки: лікування, розхідні матеріали, засоби індивідуального захисту, харчування і заробітна плата медичних працівників. Залежно від кількості пролікованих пацієнтів лікарні отримали від 3 до 30 млн гривень. В середньому лікування одного випадку коронавірусної хвороби складає від 2 до 6 тисяч гривень. Проте є пацієнти, на лікування яких витрачається і 20-30 тисяч гривень. Це дороговартісне лікування і вона має бути забезпечене безкоштовно для пацієнтів.
Перспективи розвитку вітчизняної медицини
В Україні є велика кількість лікарень, які недофінансовані за програмою медичних гарантій в порівнянні з 2018-2019 роками. Міністерство в результаті аналізу, визначивши найскладніші лікарні і напрямки, ініціювало постанову Кабінету Міністрів, яка була прийнята 19 червня 2020 "Про зміни до програми медичних гарантій". Цією постановою дофінансовано низку напрямків – пакет інфаркту, інсульту, екстрена медична допомога, пакет COVID-19. Крім того, прийнято рішення придбати велику кількість машин для служби екстреної медицини через державне підприємство "Медичні закупівлі України". Найближчим часом почнеться контрактування на так зване перехідне фінансування. Це ті лікарні, які мають дефіцитне фінансування. Вони подадуть свої пропозиції щодо подальшого розвитку і будуть дофінансовані. Є ініціатива збільшити фінансування сфери охорони здоровся в 2021 році до рівня 5 % від ВВП.
На фото Ірина Микичак
