Як повідомила заступниця міністра Ірина Садов’як, наразі дві третини пацієнтів від загальної кількості викликів не отримують своєчасної допомоги від бригад швидкої. Саме через це МОЗ пропонує поділити виклики на чотири категорії терміновості.
Зараз, відповідно до постанови Кабміну, звернення щодо надання медичної допомоги залежно від стану пацієнта поділяється на екстрені й неекстрені. На екстрені виклики бригада швидкої допомоги має прибути за 10 хвилин від часу виклику у містах і за 20 хвилин поза межами міста.
Олександр Ябчанка каже, що з цією реформою є багато проблем: "Будь-яка дія носія повноважень має мати чітку ціль – яку саме проблему хочуть вирішити цим рішенням. Очевидно, мова йде про проблему, що для пацієнтів доступ до екстреної медичної допомоги є ускладненим у зв’язку з тими чи іншими причинами. Якщо піти за такою логікою, а саме за такою логікою мали би йти носії повноважень, то тут рішення доволі суперечливі.
Проблема проявляється, коли людина викликає екстрену медичну допомогу, телефонує в "швидку" і нерідко швидка, зі слів пацієнтів, або їде довго, або не приїжджає взагалі. Ось приблизно так виглядає конфігурація проблеми, про яку ми зараз говоримо. Вирішення цієї проблеми не лише в тому, щоб розділити, адже раніше теж була градація викликів. Ідея в тім, щоб і люди, які вже негайно потребують медичної допомоги, отримували її впродовж 10 хвилин, а ті, хто можуть почекати, відповідно, до них пізніше приїжджала бригада екстреної медичної допомоги. Проте, з цього процесу прийняття рішень випала думка самих пацієнтів.
Поставимо себе на місце пацієнта. Коли людина потребує допомоги, їй доволі складно усвідомити, що вона не потребує тої допомоги скоріше за все, тому що у людини проблеми зі здоров’ям, стрес, людина зазвичай не розуміє, що з нею відбувається, а це посилює тривогу. Звичайно, коли вона телефонує за допомогою, потрібно виходити з того, що не так легко пояснити або аргументувати тій людині саме в цей момент, коли в неї ця проблема, що до неї приїдуть пізніше".
На брифінгу перша заступниця голови МОЗ Ірина Садов’як повідомила, що алгоритми надання екстреної медичної допомоги залежатимуть від категорії:
1. Критичні випадки. Якщо стан хворого вимагає негайного реагування, втручання або реанімаційних заходів. Наприклад, це ознаки клінічної смерті, обструкція дихальних шляхів, політравми тощо. У таких випадках швидка має приїжджати не більш як за 10 хвилин.
2. Екстрені виклики. Йдеться про потенційно серйозні стани, які можуть вимагати швидкої оцінки, невідкладної допомоги на місці або невідкладного транспортування. Час, за який швидка має доїхати до пацієнта, не має перевищувати 20 хвилин.
3. Неекстрені виклики. Стани, які не несуть загрози життю і здоров’ю пацієнта, наприклад, загострення хронічних захворювань. Такі виклики переважно скеровуватимуть на первинну ланку. За можливості бригада швидкої приїжджатиме – але якщо не задіяна на терміновіших викликах.
4. Непрофільні виклики. Швидка не приїжджатиме, пацієнта консультуватимуть телефоном або скеровуватимуть до сімейного лікаря.
Експерт коментує: "Це рішення про розділення випадків на якусь іншу градацію ніж та, яка була до цього. Якби ви питали моєї експертної думки, то я би казав, що подібні рішення так не приймаються, тому що з людьми, яких вони стосуються, потрібно говорити про це, по-перше, не в категоричному порядку, а по-друге, з пацієнтом про це потрібно говорити не тоді, коли він пацієнт, а тоді, коли лише це рішення планується.
Я говорю про консультацію із зацікавленими сторонами. Саме так реформа і планувалася в 2017 році. Тодішні очільник міністерства та заступники їздили по країні та впродовж року проговорювали пропоновані зміни. І незважаючи на це, ми мали купу абсолютно очевидного нерозуміння суті чи деталей реформи. І це після року консультацій. Тепер уявіть собі, що ми говоримо про екстрену медичну допомогу і людей ставлять перед фактом".
На думку експерта, Міністерство мало би влаштувати публічні консультації з цього приводу і, перш за все, спитати думку тих, кого це найбільше стосується.
"З тих документів, які є у відкритому доступі, стосовно реформи екстреної медичної допомоги є розділення на чотири категорії. Конкретики я там не бачив. Це лише наміри носіїв повноважень зробити ті чи інші речі. На мою думку, це не вірний шлях вирішення проблеми, яку хочуть вирішити. Немає єдиноправильного рішення. Будь-яке рішення має ризики, тому що будь-яка реформа, крім очікуваних результатів, матиме наслідки.
Якщо говорити конкретно про роботу екстреної медичної допомоги, то, як на мене, суть вирішення цієї проблеми є не в тому, щоб розділити на чотири категорії. Суть є в тому, аби побудувати маршрути пацієнтів, в тому числі конкретний алгоритм, як людина без ризику для здоров’я отримає цю послугу. В тому рішенні, яке пропонує міністерство, є купа запитань – як буде визначатися, що людини допомога потрібна ось вже та як буде влаштована логістика безпосередньо в тому чи іншому місті, тобто чия це відповідальність", – зауважує Олександр.
Фото - УНІАН
