Нещодавно кардіохірург Борис Тодуров заявив про те, що новостворена медична рада порушила тему зниження прохідного балу ЗНО до 130 балів для вступників на спеціальність педіатр чи санітарний лікар.
"Для нас це дуже критичне питання. Ми – фонд, який допомагає онкохворим дітям, і педіатр для нас не просто лікар, до якого може звернутись мама якщо у дитини нежить або якщо дитина кашляє чи червоне горло, це саме той лікар, який має запідозрити у дитини серйозне життєвонебезпечне захворювання, яким є дитячий рак. І якщо цей педіатр не може розпізнати і запідозрити онкохворобу, він не скерує цю дитину на необхідні обстеження, і дитину будуть лікувати від чого завгодно, крім того діагнозу, який в неї дійсно є. Буде втрачений дуже цінний час і врешті-решт будуть критично знижені шанси дитини на виживання, це по-перше. По-друге, з педіатрів у нас потім виходять дитячі онкологи і гематологи. Ті спеціалісти, які закінчили університет за спеціальністю педіатрія, потім інтернатуру, щоб стати дитячим гематологом, мають пройти тримісячні курси спеціалізації, а щоб дитячим онкологом – шестимісячні курси спеціалізації. Це дуже короткий термін. Ми розуміємо, що багато додаткових знань на курсах вони не отримують. Відповідно, якщо не буде становлено певної межі, подолавши яку лише спеціаліст може вчитися на педіатра, ми отримуємо потім на виході бездарних педіатрів і дитячих онкологів та гематологів", – коментує директорка департаменту по роботі з підопічними благодійного фонду "Таблеточки" Юлія Ноговіцина.
За словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, обговорення зменшення балів ЗНО відбувається через нестачу спеціалістів на даних напрямках.
"Існує дуже неправильна мотивація. Це робиться, мовляв, у зв’язку з тим, що є недобір спеціалістів на ці спеціальності. Після того, як у 2018-му році почав працювати мінімальний прохідний бал на рівні 150 балів ЗНО за профільними предметами дуже знизився набір студентів, що навчаються на контракті. І звісно, постраждали від цього медичні університети. Раніше, коли не було встановлено певної межі, навіть були випадки, коли приймали з мінімальним балом 100 балів. Мені здається, що така людина взагалі не може працювати в жодній професійній сфері, не говорячи вже про медицину. Тим паче в педіатрії, коли йдеться про здоров'я і життя дитини", – вважає Юлія Ноговіцина.
За даними громадської спілки "Освіторія", минулого року понад половина претендентів на спеціальність "Педіатр"мали менше ніж 150 балів з одного іспиту, а кожен п’ятий – з двох. Також кожен другий вступник, за даними Українського центру оцінювання якості освіти, отримав за фізику, географію, біологію, математику, хімію та українську мову менше ніж 140 балів. Фахівці центру вважають це середнім рівнем навчальних досягнень. У старі часи таких учнів можна було б назвати "тріїшниками".
"У нас набираються люди з хибною мотивацією. Тобто це не та людина, яка хоче вчитися і яка вчиться, а та людина, яка хоче потім заробляти. Чомусь так вийшло, що медицина стала тією сферою, куди можна піти, якщо ти не дотягнув до юридичного або економічного, наприклад, факультету. Навіщо пхатися в медицину, якщо ти не "тягнеш". Навіщо тобі фізика, хімія, біологія, математика. Якщо людина не здатна освоїти якийсь матеріал, їй нічого робити в медицині. І ми на цьому будемо дуже критично стояти, оскільки ми як фонд допомагаємо онкохворим дітям і наша пріоритетна сфера – це закупівля ліків. І коли я розумію, що ми хоч мільйон гривень інвестуємо в закупівлю ліків, але ці ліки будуть прописані неправильно або діагноз буде встановлено неправильний, наша робота просто втрачає будь-який сенс. Лікують не ліки, лікує лікар. Якщо лікар неправильно діагностував або неправильно призначив терапію, якою б просунутою вона не була, це не допоможе хворому", – зазначає Юлія Ноговіцина.
В Україні відбулися дві хвилі медичної реформи. Після першої хвилі педіатри, лікарі первинної ланки, стали офіційно заробляти більше, ніж спеціалізовані лікарі вторинної і третинної ланки. На думку активістки, для людини, яка хоче розвиватися в сфері педіатрії, є прекрасні шанси, навіть якщо вона працює в бюджетній сфері звичайним педіатром.
"Ти як педіатр можеш далі йти на спеціалізацію, ставати таким вузько спрямованим дитячим лікарем, як дитячий онколог або дитячий гематолог. І тут вже залежить здебільшого все від людини, чого вона хоче, які цілі переслідує. Якщо ти прагнеш розвиватися, ти знайдеш можливості, є грантові та конкурсні можливості, є стипендії. Тож, якщо ти хочеш у цій сфері розвиватися, ти знайдеш можливість це робити", – розповідає Юлія Ноговіцина.
Громадські активісти та експерти вважають, що запропоноване Міністерством охорони здоров'я зниження прохідного балу ЗНО для майбутніх педіатрів і санітарних лікарів негативно вплине на лікування пацієнтів.
"Бали за ЗНО у студентів мають бути вищими. Не можна взяти лінивого, нерозумного абітурієнта і зробити з нього хорошого лікаря. Так не працює. Хороший студент буде з хорошого школяра, хороший лікар буде з хорошого студента. І мета власне системи – це відбирати здібних і мотивованих. Відбір – це ключове взагалі в освіті, відбір здібних і мотивованих на медицину до університету і відбір здібних та мотивованих потім уже для роботи лікарем тієї чи іншої спеціальності. Лише так, це освітня аксіома і той хто робить інакше, той є не компетентним, це перша теза. Друга теза, не менш важлива – успіх лікування пацієнта залежить від якості підготовки лікаря. Якщо ми хочемо вилікувати пацієнта, ми повинні зробити так, щоб пацієнт зустрів підготовленого лікаря. І нарешті третє, якщо умови роботи лікаря погані, то кого вони набиратимуть в медичний університет, адже з цього місця роботи тікатимуть", – вважає перший заступник гендиректора клініки "Оберіг", ексзаступник міністра охорони здоров'я України Олександр Лінчевський.
Колишній заступник міністра охорони здоров'я України, який курував реформу медичної освіти, Олександр Лінчевський, вважає, що бали ЗНО мають починатися від 150, бо без цих змін далі можна не говорити про медичну освіту.
"У реформі мать бути враховані введені 2018 року 150 прохідних балів, це без варіантів. Друге – це єдиний державний кваліфікаційний іспит, чотирьохкомпонентний іспит, за результатами якого видається або не видається диплом лікарю. Третє – справедливий розподіл на інтернатуру. І четверте – безперервний професійний розвиток в тому вигляді, в якому він збережений до сьогодні", – підкреслює перший заступник гендиректора клініки "Оберіг" Олександр Лінчевський.
На фото: директорка департаменту по роботі з підопічними благодійного фонду "Таблеточки" Юлія Ноговіцина
