Мобільний додаток

"Курс має бути гнучким". Експерт розповів про наслідки знецінення гривні для української економіки

27.07.2020 р., 08:23

Українська фінансово-економічна політика досить непослідовна. Політики заявляють про необхідність інфляції та девальвації гривні попри те, що реальних передумов для цього немає. А пріоритети Нацбанку взагалі ніяк не сходяться із такими заявами. Причини та наслідки послаблення гривні в ефірі Українського радіо проаналізував виконавчий директор "Центру економічної стратегії" Гліб Вишлінський.

Експерт каже, що падіння гривні було реакцією на заяви політиків, які почалися ще в середині червня.

"Ми спочатку почули від керівника фінансового комітету Верховної ради Данила Гетманцева заяву, що нам потрібна більша інфляція і девальвація гривні. Потім про це почали говорити й на вищому рівні – президент Зеленський сказав, що в бюджеті закладено середньорічний курс 30 гривень за долар, і, відповідно, ніяк не вдається назбирати необхідну кількість бюджетних доходів. У результаті, це стало дуже сильним сигналом, починаючи від кожного простого українця до іноземців, які є власниками українських державних облігацій в гривнях, що потрібно з гривні виходити та купувати іноземну валюту, адже влада показує політичну волю знецінювати гривню. Це наклалося на заяву про відставку Якова Смолія через політичний тиск”, – зазначив Вишлінський.

На його думку, ця сукупність чинників дала сигнал, що політики вважають – для країни потрібно мати слабку валюту, роздавати дешеві гроші, девальвувати гривню, щоб дати кращі умови для експортерів, зокрема сировинних товарів, мати вищі темпи інфляції.

"Це призвело до того, що всі почали купувати долари. На щастя, під кінець цього робочого тижня та на вихідні ми побачили, що гривня почала потроху відновлювати свої позиції, щонайменше, від психологічного рубежу у 28 гривень вона відступила", – додав експерт.

Вишлінський додав, що курс має бути гнучким і реагувати на попит та пропозицію на валюту.

"Основна проблема в Україні  починається, коли політики беруться визначати, чи є курс занадто великим чи занадто низьким. Чотири роки Янукович тримав курс 8 грн, а потім це все призвело до того, що була втрачена половина валютних резервів. Зараз ситуація є дуже дивною, тому зазвичай політики реагували на те, що українці загалом хочуть, щоб гривня була сильнішою, щоб їх зарплати в доларах були вищими і ціни зростали якнайповільніше. Але чомусь ця влада вирішила, що українці хочуть дорожчого долара і дешевшої гривні. Як мені здається, це помилка не лише економічна, а й політична. Фактично, людям намагаються нав’язати те, що 90% з них вважають хибним", – додає експерт.

Така політика також йде врозріз із пріоритетами НБУ, які днями озвучив Кирило Шевченко. Першим пунктом було реальне відновлення кредитування. Якщо буде падати гривня та це буде пов’язано з інфляцією, то про кредитування та зниження облікової ставки годі говорити.

Гліб Вишлінський  додає: "Якщо люди очікують, що буде, наприклад, девальвація з 27 до 30 – на 10% – то хто буде розміщувати гроші на депозитах в українських банках під ті самі 10%, але на цілий рік, коли тут обіцяють девальвацію на 10% дуже швидко. Відповідно, це призводить до того, що банки будуть змушені підвищувати ставки за депозитами, а що вищі ставки за депозитами, що більше потрібно платити вкладникам за їхніми вкладами, то під вищі відсотки потрібно видавати кредити позичальникам, а позичальники в такій ситуації, ми всі добре знаємо, кажуть, що вони не торгують наркотиками, в них немає таких прибутків, щоб брати кредити під 25%".

Серед інших пріоритетів Нацбанку: зниження рівня поганих кредитів в банках (зараз їх до 50%), збереження макроекономічної стабільності та продовження співпраці із міжнародними партнерами. Із політикою знецінення гривні усі ці пріоритети не кореспондуються.

"Гривня має знецінюватися лише в тій ситуації, коли дійсно в тривалій перспективі є більший попит на іноземну валюту, ніж пропозиція. В нас понад 10 років тому була фінансова світова криза. Тоді обсяги українського експорту суттєво впали, валюти стало в країні менше, фінансові інвестори почали виводити з усіх слабших країн свої капітали і це призвело до того, що всім стали потрібні долари, а гривня навпаки стала непотрібною. Це було спровоковано не якимись дивними заявами політиків, а тим, що відбувалося в той момент в цілому світі. Звісно, гривня тоді знецінювалася, бо інакше ситуація не вирівнялася б.

Втім, зараз, коли для цього насправді немає підстав, ця світова криза з точки зору національної валюти, є унікальною в Україні. Для українського експорту та імпорту вона є відносно сприятливою в тому плані, що ми експортуємо все більше і більше продовольства, незважаючи на коронавірусну пандемію. Імпортуємо ми менше у фізичних обсягах, тому що люди почали відкладати великі купівлі, одночасно, сильно впали ціни на паливо. Така ситуація на ринку сприяє і дефляційним процесам, і посиленню гривні.

Якщо подивитися, минулого тижня було рішення НБУ по обліковій ставці і було оновлення макроекономічного прогнозу Національного банку. Вперше за тривалий час я там побачив позитивне сальдо платіжного балансу. Валюти буде більше надходити ніж ми її будемо відправляти закордон. Цими заявами політики зробили надзвичайно непривабливим для іноземних та внутрішніх інвесторів купівлю українських облігацій в гривнях. При тому, що Міністерство фінансів повинно фінансувати дефіцит бюджету, який цього року великий через карантин та зменшення надходжень, а найкращий варіант – залучати гроші в гривнях, тому що доходи до бюджету надходять в гривнях. Після того як фінансовий комітет Верховної Ради прийняв рішення, що діяльність Нацбанку була неправильною, що вони разом із Мінфін будували піраміду облігацій внутрішньої позики, попит надзвичайно сильно впав, оскільки всі почали очікувати девальвації гривні і що вкладення в гривневі облігації потім у перерахунку на долари швидко знеціняться, і це створило складну ситуацію для Міністерства фінансів, тому що дефіцит бюджету потрібно звідкись фінансувати, а ніхто, окрім державних банків, особливо їх купувати не хоче".

Фото - УНІАН

"Курс має бути гнучким". Експерт розповів про наслідки знецінення гривні для української економіки

Новини по темі