Що передбачає нова виборча система?
— Вибори міських, селищних і сільських голів. "По-перше, вводиться двотуровість. Якщо за перший тур кандидат не набрав 50% +1 голос, тоді призначається повторне голосування. Такі умови матимуть громади, у яких від 75 тисяч виборців. Така система називається — за абсолютною більшістю. За відносною більшістю обирають голів громади, де менш як 75 тисяч виборців", — пояснює депутатка 8-го скликання Олена Бойко.
— Вибори депутатів місцевих рад. Це питання, яке найбільше бентежить виборців, експертів і кандидатів, зазначає вона. "У нас вибори відбудуться за пропорційною системою і за відкритими списками для громад, у яких чисельність — понад 10 тисяч. Про ці зміни було найбільш нарікань і з боку експертного середовища, тому що воно взагалі не підтримує зміни до Виборчого Законодавства менш, ніж за рік до виборів".
Що таке пропорційна система з відкритими списками? Це означає, що висування кандидатів буде від партій. "Це велика проблема для місцевого самоврядування, — каже науковиця, — тому що вона не передбачає самовисування".
Нині, в нас іде адміністративно-територіальна реформа. І з 1470 громад, близько 600 голосуватиме за пропорційною системою, а це дуже багато, вважає Бойко. "Оскільки, система нова, підрахунок голосів математично — дуже складний. І потрібен був час для інформування виборців і навчання всіх суб’єктів виборчого процесу. Цього не сталося, і часу на це, на жаль, немає".
Крім того, зазначає кандидатка наук з державного управління, така система голосування ставить під ризик саму реформу децентралізації. "Тому що, відповідно до 140-ї статті Конституції України, місцеве самоврядування — це право громади на самостійне розв'язання питань місцевого значення. А, якщо у нас висування відбувається від партій, це означає, що представництво саме партій, а не територіальних громад буде в цих радах. І децентралізація передбачає передачу важелів управління громадами у їхні руки. А тут виходить централізація, та ще й партійна", — говорить Олена Бойко.
Ті ж громади, де є менш, ніж 10 тисяч виборців, будуть обирати депутатів по багатомандатній мажоритарній системі. "Це знайома нам мажоритарка, тільки на один округ буде кілька депутатів обрано", — зазначає вона.
Депутатка 8-го скликання Олена Бойко, фото - Facebook
Основні технічні ризики
Виборча система вже прийнята, підписана президентом і опублікована, наголошує Олена Бойко. І зміни в неї навряд чи будуть вноситися. З позитивів, які були змінені в Законі у другому читанні вона називає зменшення застави для кандидатів в 9 разів, розбіжність календарного плану, термінологія. "Інші ж зміни є контроверсійними, і викликають занепокоєння у кандидатів, експертів та місцевого самоврядування. Наприклад, та ж грошова застава. Вона буде обов’язковою для всіх кандидатів. Раніше це було для громад від 90 тисяч. Другий момент: вона не буде повертатися. Ми знаємо, що раніше переможцям ця грошова застава поверталася як бонус. Тепер усе це буде йти до місцевих бюджетів".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ "Прогнозується жорстка боротьба": експерт про місцеві вибори та що від них чекати
Також у законі передбачили, що кандидати в депутати, які отримали кількість голосів виборців, що дорівнює чи перевищує 25% розміру виборчої квоти, розміщуються після першого номера списку за зменшенням відсотків голосів виборців, які підтримали кандидата в депутати.
Вона ще звертає увагу на зміни, які депутати внесли у багато суміжних з виборчим законів. "Наприклад, Закон про Центральну Виборчу Комісію. ЦВК надано право приймати рішення про так звані експерименти під час виборчого процесу. Це може бути машинне голосування на дільницях, електронне голосування. І, при цьому, норми Кодексу не застосовуються. І це велика загроза. Вчора нас представники ЦВК запевнили, що не будуть саме 25 жовтня вдаватися до таких експериментів, але можливість же закладена у законодавстві. Наші міжнародні партнери говорять, що до таких питань треба підходити з обережністю: вивчити практику, яка говорить взагалі про зворотні процеси".
Також експертне середовище, каже Бойко, не схвалює імперативний мандат, який закладений у новому законодавстві. "Він надає право партіям відкликати своїх кандидатів. Це та сама загроза, яка є в системі партизації місцевих рад. Тобто, партія, яка висуває свого кандидата, має право його відкликати. Це неправильно, з точки зору виборчих принципів, тому що виборець обирає, а партія відкликає. Друге, те, що закладено у Законі, є дуже хаотичним і незрозумілим. Можуть відкликати, наприклад, за те, що кандидати не виконує програму партії, але, насправді, він програму партії не подає".
Що з бюлетенями?
Експертка пояснює, що бюлетенів буде кілька по кожній громаді. "Рахуймо разом: якщо я живу в селі, я буду голосувати: за сільського голову, сільську раду, районну раду, обласну раду. Всього чотири бюлетені. І, якщо я живу у 208-му окрузі, я ще буду голосувати 25-го жовтня на проміжних виборах за народного депутата України. Звичайно, така кількість бюлетенів є проблемою для виборців. Треба знайти правильний бюлетень, знайти правильну партію, свого кандидата, поставити галочку".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Вибори в столиці: що та кого підготували нардепи для Києва?
Але, найбільший і найскладніший, зазначає Олена Бойко, це бюлетень у пропорційній системі, який був змінений фактично з голосу: "Перше, що має зробити у цьому бюлетені виборець, знайти партію, поставити галочку. Потім треба буде знайти кандидата і правильно прописом, відповідно до трафарету, написати циферку".
Проблем у цього бюлетеня ексдепутатка вбачає дві: "Експерти з виборчого процесу ніколи не пропонують складні системи заповнення бюлетенів, тому що можна заплутатись. Не можна робити такі дві системи в одному документі. Друге: якщо є трафаретне заповнення, це означає, що цифра 3, наприклад, має писатися виключно по трафарету. Адже, якщо я написала 03, а не 3, чи буде такий бюлетень дійсним?"
Єдина надія експертів зараз на чесність виборчих комісій та офіційних спостерігачів.
Експерт Українського Інституту мабутнього Ігор Попов, фото - Facebook
Про основні політичні ризики
Експерт Інституту майбутнього, теж нардеп 8-го скликання Ігор Попов погоджується з Оленою Бойко щодо основних технічних ризиків Виборчого законодавства. Однак, більшими називає ризики політичні: "Навіщо ми взагалі проводимо місцеві вибори? Щоб вибрати найбільш достойних людей з цієї громади, які будуть з виборців протягом 5-ти років приймати рішення. І цей Виборчий Кодекс не зовсім цьому сприяє. І те, що вибори супроводжують зміни в адміністративному поділі теж вносить хаос. Відповідно, багато в чому у нас на виборах будуть "тоталізатор" і "рулетка", тому що оберуть часто випадкових людей".
Попов радить виборцям розібратися, в чому будуть повноваження депутатів територіальної громади, депутатів районної та обласної рад. "Запитувати у потенційного кандидата до ради територіальної громади як він ставиться до НАТО, до Росії чи інших глобальних питань можна, але це не його рівень компетенції. А потім уже на другому етапі дивитися, яка партія пропонує які варіанти розв'язання головних проблем, які є на цій території. Будуть всеукраїнські партії, які будуть боротися за більш глобальні питання і будуть локальні партії, вони зараз є популярними і вони радо залучають місцеві еліти і місцевих професіоналів для того, щоб приймати рішення".
А політсилам він радить використати систему голосування за відкритими списками, щоб запустити конкуренцію всередині партій. "Праймеріз у нас не проводяться, але є шанс висунути кількох сильних кандидатів, щоб вони проводили агітацію ще й за свою особисту програму".
Ексдепутатка Олена Бойко прогнозує, що партії будуть шукати кандидатів серед найбільш медійних людей. "Будуть, вибачте, "бігати" за кандидатами, а кандидати будуть вибирати, яка партія матиме найбільші рейтинги. І, говорімо відверто, що це буде така ситуативна, і це точно не ідеологічне обрання".
Фото - УНІАН
