Мобільний додаток

Верховна Рада підтримала зміни, які мають врегулювати кризу на ринку відновлювальної енергії

21.07.2020 р., 19:45

У Верховній Раді підтримано зміни до низки законів, що мають врегулювати кризову ситуацію на ринку відновлювальної енергії. Правки до проєкту розглянули на позачерговій сесії за скороченою процедурою. За зміни проголосували 288 депутатів Верховної Ради. В ефірі Українського радіо детальніше про ці зміни розповідає професор Києво-Могилянської школи врядування, заступник директора НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.

Такий поспіх можна пояснити як нагальністю питання – депутати намагалися вирішити його до початку канікул, так і тим, що головні зміни, які тепер стали законом. вже були викладені у меморандумі, укладеному між урядом та виробниками зеленої енергії. Після того, як минулого літа запрацювала нова модель оптового ринку електроенергії, баланс між виробниками чистої, але дорогої, енергії, яких стимулювали найвищими в галузі тарифами, та виробниками традиційної і дешевої був порушений. У галузі утворилися борги на десятки мільярдів гривень. З іншого боку, через зростання частки дорогої зеленої енергії та зменшення частки дешевшої почали скаржитися великі промислові виробники. Оглядачі й політики заговорили, що український ринок не здатний, так би мовити, "проковтнути" багато дорогої зеленої енергії.

"Це був не поспіх, це було дуже довге зволікання. Попередні уряди довго не хотіли визнавати ту проблему, яка виникла на ринку електричної енергії, а саме нестачу високоманеврових потужностей і появу великої кількості електростанцій з негарантованою потужністю. І справа не в тому, що електроенергія сонячних електростанцій є дорогою. Річ в тому, що ця електроенергія виробляється не впродовж 24 годин на добу, сім днів на тиждень, а лише тоді, коли з-за хмар виходить сонечко. Коли немає сонця, наприклад, вночі, нестачу цієї електричної енергії мають компенсувати інші станції, і саме через це вартість такої електроенергії є високою. Основною задачею того законопроєкту, який сьогодні був проголосований, було не зниження зеленого тарифу і не коригування кількості станцій, а визначення того, хто буде сплачувати за  небаланси. Тобто зараз усі ті, хто інвестують в станції з негрантованою потужністю в 2021 році на половину, а в 2022 на сто відсотків будуть сплачувати за небаланс електричної енергії і відповідні суми мають піти на побудову високоманеврових і акумулюючих потужностей, без яких, у свою чергу, неможливо забезпечити надійність об’єднаної енергетичної системи України", – коментує Геннадій Рябцев.

"Тарифи були знижені, звичайно, але це було зроблено не лише за порадою профільних енергетичних експертів України, але і за порадами європейських колег, які вважали за доцільне встановлювати чи зберігати зелений тариф в його нинішньому вигляді. Зараз впродовж найближчих двох років буде змінюватися державна підтримка станцій, які виробляють енергію з відновлювальних джерел, з того ж самого зеленого тарифу на механізми так званих зелених аукціонів. Це має разом з платою за небаланси врегулювати абсурдну ситуацію, яка зараз склалася. Абсурд цієї ситуації полягає в тому, що дуже прогресивні станції будувалися не там, де вони потрібні, не там, де є нестача електричної енергії, а там, де це було вигідно так званим інвесторам, яким було байдуже, чи вплине побудова цієї станції позитивно на надійність об’єднаної енергетичної системи, чи побудова цієї електростанції і під’єднання її до енергетичної системи України знизить надійність і погіршить стан регулювання, збільшить небаланси на ринку електричної енергії", – додає експерт.

"Атомні енергоблоки виводяться в резерв. Вони не зупиняються, тому що зупинити енергоблоки АС просто так, за помахом чарівної палички, неможливо. Прикладом є Чорнобильська АС, атомні енергоблоки якої, фактично, досі зупиняються, тому що там не припиняються ядерні реакції. Тому йдеться про те, що внаслідок скорочення обсягів промислового виробництва, в Україні утворився надлишок базової генерації, яку забезпечують атомні станції, що виробляють електроенергію 24 години на добу, і нестача високомаврової потужності у вигляді теплових станцій, які працюють на газу та на вугіллі і які забезпечують пікові потреби нас з вами, як домогосподарств, тому що ми вдень користуємося електричною енергією, та невеликих промислових підприємств, які не працюють вночі. Зрозуміло, що цей закон, після його підписання президентом, не зможе владнати усі проблеми, які існують в енергетичній сфері. Але це один із заходів, які сприятимуть подоланню тих кризових явищ, які виникли внаслідок нестачі маневрових балансуючих потужностей та надлишку базової генерації".

"Я б не звертав особливої уваги на зелені тарифи. На мій погляд, значно більшої уваги потребує надійність, стабільність, достатність і доступність для всіх споживачів України. Тому що проблема не в тому, що та чи інша енергія є дорогою чи дешевою – через 3-10 років співвідношення цін може дуже суттєво змінитися, сонячна енергія може стати дешевою. Проблема в тому, що якщо ми будемо ось так працювати, як працювали до останнього часу, тобто не зважаючи на те, що відбудеться через 5-10 років, не думаючи про прогнозний енергетичний баланс, зокрема про прогнозний баланс електричної енергії, тоді ми можемо через 5-10 років залишитися взагалі без об’єднаної енергетичної системи України, яка забезпечує Україну доступною, стабільною, надійною електричною енергією. Для цього потрібно брати до уваги ті рекомендації, які містяться у звітах Укренерго і реалізувати ті програмні заходи, які пропонує Міністерство енергетики, керівництво якого нарешті почало підходити до вирішення складних проблем комплексно, а не так, як було раніше".

Фото: УНІАН

Верховна Рада підтримала зміни, які мають врегулювати кризу на ринку відновлювальної енергії

Новини по темі