Мобільний додаток

Ексзаступник Міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк про другу хвилю коронавірусу

16.07.2020 р., 10:00

Наскільки ефективним є адаптивний карантин, який триває в Україні, як нам підготуватись до другої хвилі COVID-19, яку медики і науковці прогнозують на осінь, якими тестами тестують українців, як варто організовувати навчання в освітніх закладах з вересня та чи хорошою є ідея МОЗ відновити державну санітарно-епідеміологічну службу Українському радіо розповів колишній заступник міністра охорони здоров’я, експерт Павло Ковтонюк.

– В команді Уляни Супрун ви відповідали за впровадження змін у системі надання медичної допомоги. Зараз ви дуже активно коментуєте, часто критикуєте дії чинної влади, зокрема,  щодо боротьби з коронавірусом. Як ви оцінюєте ту епідемічну ситуацію, яка є на сьогодні в Україні?

– Якщо дивитись на реакцію України на пандемію з висоти, то є й хороші новини. Наша країна не так сильно постраждала від неї, як країни Західної Європи або Латинської Америки. Але при цьому хотілося б краще, тому що в тій самій Західній Європі на сьогодні показники нижчі, ніж в Україні. Ті ж Франція чи Іспанія мають зараз менше випадків, ніж в нас. Тому Україна, з одного боку завдяки вдалим рішенням, таким як ранній карантин, загалом уникнула великого піку. Але з іншого боку відповідь недостатньо хороша, щоб ми зараз не були в червоній зоні, могли поїхати в Європу й відмовитись від обмежень, які досі залишаються. 

– Якби ви були в уряді зараз, як би ви діяли? Тому що в нас в студії минулого тижня була епідеміолог Людмила Мухарська і вона прогнозувала, що друга хвиля, можливо буде у вересні-листопаді. Що нам потрібно зробити, аби підготуватися до другої хвилі і не мати величезних втрат?

– На мою думку, в уряду повинен бути один великий пріоритет, єдина діюча відповідь на пандемію, яка в світі показала свою ефективність. Йдеться про системи тестування, виявлення та ізоляції. Іншого способу стримувати і долати пандемію немає: вакцини немає, доведених ліків немає. Діє тільки стримування завдяки широкому активному тестуванню, виявленню та ізоляції випадків. 

Я дійсно критично відгукуються на політику уряду, як правило, саме на цю тему, тому що мені не зрозуміло, чому, починаючи з березня і до липня, наша країна аутсайдер у Європі за кількістю тестів. В нас практично не діє система виявлення та ізоляції контактних осіб і тому не дивно, що в нас на відміну, наприклад, від Польщі, після послаблення карантину випадки пошли вгору.

В Польщі вони не пішли вгору, хоча ситуація в нас подібна. У нас однакове населення, приблизно однакова густина, приблизно одночасно до нас зайшов вірус, одночасно ми ввели карантин, він був однаково жорсткий і одночасно ми його послабили. В Польщі тренд на зниження продовжився, в Україні почався ріст, тому що в Польщі тестують вдвічі більше та ізолюють контактних осіб. На сьогоднішній день на ізоляції і під наглядом сімейного лікаря знаходиться близько 100 тисяч людей. В Україні я цю цифру шукав і не знайшов, її просто немає і уряд про неї не звітує. Єдину цифру, яку я знайшов – це кількість людей, які прилітають з-за кордону і їм ставлять нови додаток "Дія", який відстежує їхню самоізоляцію. Таких людей є близько 30 тисяч, але вони перебувають не під наглядом сімейного лікаря, а просто звітують у програму, що вони вдома. Тому перше, що мав би зробити уряд – це спрямувати ресурси на систему тестування та ізоляції. Все інше потім.

Читати також: Мухарська прокоментувала поточну ситуацію із захворюваністю на Covid-19 в Україні

– А щодо тестування: наскільки в нас ефективна система? Чим нас тестують?

– В Україні тестують такими ж тестами, як в будь-якій іншій країні, вони абсолютно нормальні. Лабораторії більш-менш теж нормальні. 

– Але це не вітчизняні тест-системи? Адже нашим науковцям не дали кошти, як планувалося, зокрема, на виготовлення ПЛР-тестів. Про це нещодавно говорив в нашому ефірі відомий науковець пан Комісаренко. 

– Не можу це коментувати, бо не стежив за цією ситуацією. Але дійсно ПЛР-тести – це те, що потрібно. Зараз багато говорять про інший вид тестів, який називається ІФА. Це тести, які виявляють антитіла,тобто вони дивляться назад, чи ви колись перехворіли на коронавірус. Але вони не можуть встановити, чи зараз ви хворієте, для цього потрібні тести ПЛР. Тому якщо людині зробити тест ПЛР в Україні, він нормальний, але справа в іншому. В тому, чи його зробили вчасно і чи мало це якийсь наслідок.

Моє відкриття, яке я зробив, проаналізувавши статистику, що до дуже недавнього часу в Україні брали матеріал, але тестів не встигали робити. В багатьох регіонах з'явилися величезні залишки цього матеріалу, його заморожують в холодильники і він чекає на свою чергу. Головний санітарний лікар Віктор Ляшко у Львівській області виявив таку проблему, але вона була не тільки там. Це призводило до того, що в людини брали матеріал, а робити тест, наприклад, через два тижні. Тому цифра, що Україна почала робити по 10 тисяч тестів в день з практичної точки зору часто практично нічого не означала. Тест, зроблений через тиждень, два має мало змісту: ви вже не відстежили контакти цієї людини, цим людям не зробили тестів і вони не знаходяться на ізоляції, якщо вони хворі. 

Читати також: Чому росте кількість хворих на Covid-19, які незворотні наслідки хвороби та чи є в українців колективний імунітет від вірусу – Сергій Комісаренко

– У влади є зараз план, як діяти далі? До 31 липня в нас діє адаптивний карантин і вже міністр охорони здоров'я Максим Степанов в інтерв'ю РБК заявив, що МОЗ готує проєкт постанови, яким карантин продовжать ще мінімум на місяць. Чи потрібні ці обмежувальні заходи проріджувати? Дуже багато людей не дотримується карантину.

– Перехід на адаптивний карантин теж був хорошим рішенням, тому що тримати країну в жорсткому карантині, закриту довго не можна. Тому уряд перейшов до адаптивного карантину і діє по епідеміологічній ситуації в тій чи іншій області. Зараз підстав для того, щоб обмеження, які є, в тих регіонах, де вони є, були зняті, я також не бачу. Щоб це робити, треба бути впевненим, що коли ми його ослабимо, то наша система громадського здоров'я втримає поширення.

Тому тестування виявлення та ізоляція такі важливі. Це той наш інструмент, який дозволяє відмовитись від карантину, бо карантин тому, що ми не контролюємо епідемію.  Ми зупиняємо всіх людей фізично, кажемо не рухатись, що не поширювати захворювання. 

– Мені хотілося б дізнатися вашу думку щодо того, що чекає на нашу освіту з вересня? Як правильно було б підготувати навчальні, освітні заклади до нового навчального року?

– Це складне питання. Я щодня слухаю по радіо BBC світовий огляд ситуації в різних країнах. І з приводу освітніх закладів немає єдиного підходу: різні країни підходять до цього по-різному. В США, наприклад, де найскладніша ситуація, відкрито кажуть, що будуть вчитися онлайн. Якщо ми не будемо готові стримувати поширення нашою системою громадського здоров'я, як зараз, то відкривати масово освітні заклади є ризикованим. Є докази того, що діти самі легко переносять Сovid, але вони його сильно розносять.

– Цими днями прем'єр Литви сказав, що в школах в звичайному режимі планують забезпечити початкове і основне навчання. Старші діти можуть самі про себе подбати, бо краще вміють працювати з технологіями, ніж маленькі. Такий формат для України теж підходить?

– Це європейська практика. Коли в Західні Європі послаблювався каратин, то багато країн відкрило початкову школу. Причина тут не лише в тому, що маленькі діти не можуть працювати дистанційно, а скоріше та, що вони тримають вдома батьків. Або бабусь, що збільшує для літніх людей серйозні ризики. 

Тому це буде дуже серйозне і відповідне рішення для нашого уряду і я надіюсь, що до нього серйозно ставляться і за літо проведуть серйозну підготовчу роботу. Бо якщо все буде так, як сьогодні, то відкривати освітні заклади дуже небезпечно. 

– А що стосується планів МОЗ відновити санітарно-епідеміологічну службу. Наскільки це доцільно робити?

– Я думаю, що якби спрямувати цю енергію на побудову системи тестування, виявлення та ізоляції, набагато більше більше добра нам, як громадянам, міністерство би принесло. А якщо коментувати про санітарно-епідеміологічну службу, люди мають розуміти, що з таким же успіхом можна відновити однопартійну систему КПСС в Україні. Логіка приблизно та сама: деяким людям здається, що в Радянському Союзі був порядок і вони хочуть туди вертатись. Але там не було порядку і хорошого життя. 

Можу про державну санепідслужбу сказати декілька фактів: коли вона працювала, в кінці 2000-х років, наприклад, в Україні сталось таке явище, як масова антивакцинальна кампанія. В результаті рівень вакцинації, за який прямо відповідача держсанепідслужба впав нижче рівня Африки. Україна стала однією з найгірших країн у світі за рівнем вакцинації. Наслідком цього стали спалахи хвороб, які в світі вже подолали: в 2015 році – поліомієліт, в 2017-2018 роках – кір. Це результат роботи держсанепідслужби. Про корупцію там я просто мовчу.

Фото: Українське радіо

Ексзаступник Міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк про другу хвилю коронавірусу

Новини по темі