Роман Хіміч коментує: "Цей законопроєкт на часі, він давно назрів та перезрів, тому що його головна мета – це радикально спростити життя, в першу чергу, операторам, адже саме вони рухають цю царину, інвестують гроші. Що простіше їм буде працювати, то швидше вона буде розвиватися. Ми в Україні дуже запізнилися із впровадженням сучасних технологій. І третє, і четверте покоління з’явилися із затримкою у 5-7 років порівняно із сусідами, тому що в Україні телекомунікаційний ринок дуже сильно зарегульований. Оператор повинен узгоджувати з органами влади майже кожен свій рух. Тому в першу чергу цим законопроєктом передбачено скасування багатьох таких процедур".
Із новим законом для операторів з’явиться шеринг частот – вони зможуть використовувати однакові частоти та розподіляти їх між собою. Передбачається технологічна нейтральність та право самим обирати, яке покоління зв’язку використовувати на своїх частотах. Серед іншого, різні мобільні оператори зможуть передавати зайві частоти одне одному, а не регулятору, як раніше. "Цим законопроєктом передбачено, що оператори зможуть самостійно, не долучаючи органи влади вирішувати, яку технологію вони впроваджуватимуть. Шерінг частот означає, що оператори зможуть спільно використовувати одні й ті ж частоти. Зараз, якщо держава видала оператору смужку частот в певному діапазоні, він мусить використовувати їх самотужки – він не може поділитися ними з іншими гравцями ринку, хоча часто така необхідність виникає, адже через певні обставини частоти між операторами поділені дуже нерівномірно в регіональному розрізі. Це створює складнощі та викривлює ринкове середовище. Тепер оператори зможуть самостійно між собою домовлятися", – додає Роман Хіміч. Втім, передбачається й те, що геолокації користувачів та географічний огляд мереж оператор повинен буде передавати державі.
Нововведення для абонентів включають такі:
- Абонент більше не отримуватиме тих повідомлень, на які не підписався. За розсилку смс-спаму встановлюється штраф від 1,7 тис. грн до 8,5 тис грн.
- Заявлена оператором швидкість не буде відрізнятися від реальної швидкості інтернету.
- Передбачається спрощення процедури захисту прав абонента, при неправомірному списанні грошей з рахунку питання можна буде вирішувати звернувшись до регулятора з електронною скаргою. Також будуть збільшені штрафи за порушення прав абонентів – суми тепер становитимуть від 17 тис. до 75 тис. грн за кожен факт порушення.
"Не є секретом, що інтереси споживачів традиційно знаходяться десь на периферії. У трикутнику бізнес-влада-споживачі, на жаль, наші інтереси системно не представлені, тому що, з одного боку, на наші інтереси посилаються всі без винятку, але часто це носить популістський чи маніпулятивний характер. Через це низка проблем не вирішена. Коли ми кажемо про те, що зміниться для користувачів стільникового зв'язку, то я, перш за все, радив би почекати на остаточне прийняття законопроєкту, тому що є підозра, що в інтервалі між першим та другим читанням багато норм або зникнуть, або будуть змінені".
"Для українського споживацького ринку характерне відчуття, що нас ошукують і все можна отримати вдвічі-втричі дешевше, якщо хтось захоче. Щоб ми розуміли масштаб проблеми, Польща має приблизно вдвічі меншу територію, але польські оператори з меншої території збирають в два з половиною рази більше грошей у валюті, тобто, в цілому, різниця між Польщею та Україною на один квадратний кілометр території – у 4-5 разів. Що менше оператор збирає на будування мережі, то гіршою буде якість. Український ринок, на жаль, є дуже бідним. Оператори від нас усіх разом отримують найменше в Європі грошей, тому здорощання послуг буде".
"Єдими рушіями якості на ринку стільникового зв’язку є, по-перше, конкуренція, і по-друге, витрати домогосподарств. Дива не відбувається. Що менше абоненти спроможні заплатити, то гірша послуга. В Україні з конкуренцією все дуже добре. Поширена думка, що в нас погана якість, не підтверджується. Справа в тому, що специфіка стільникового зв’язку в тому, що неможливо на кожному квадратному кілометрі території умовної країни забезпечити добру якість. Заголом в Україні якість стільникового зв’язку не гірша ніж в сусідів, а якщо врахувати, що ми платимо менше ніж молдавани чи білоруси, то значущих проблем у нас немає", – підсумовує експерт.
Раніше в ефірі Українського радіо про якість мобільного інтернету в Україні розповідав Олександр Шелест, заступник Міністра цифрової трансформації України: "Зараз почався процес запуску зв’язку 4G по всій Україні. Цей процес запустився із Закарпатської області і поступово просуватиметься на Схід через технічні особливості. В результаті, ми очікуємо, що там, де зараз є голосовий зв’язок, буде людям доступний і якісний швидкий інтернет. На цей рік оператори передбачили кожен близько 3 млрд грн інвестицій в мережу, щоб виконати свої зобов’язання з покриття. Ми сподіваємося, що вони зможуть так підлаштувати інвестиції, щоб першочергово покрити саме ті зони, де на сьогодні є проблеми і активні користувачі".
Фото: УНІАН
