Мобільний додаток

"Необхідна самооборона": де закінчується захист і починається напад?

19.06.2020 р., 22:21

Справа Сергія Стерненка, на якого два роки тому напали, внаслідок чого один нападник втік, а інший – загинув, сколихнула Україну. 11 червня 2020 року Стерненку повідомили про підозру в умисному вбивстві. У відповідь в соціальних мережах з’явилась величезна кількість особистих історій людей на тему власного досвіду самооборони. Тож чи існує поняття самооборони в правовому полі, які її допустимі межі, що гарантує в таких ситуаціях українське законодавство особі, яка оборонялась, та яка існує міжнародна практика радіо Культура розповів виконавчий директор Української гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

Що таке самооборона?

В українському законодавстві існує поняття "необхідна самооборона": це закріплено і в Кодексі про адміністративні правопорушення, і в Кримінальному кодексі України. Закріпленого формулювання, що таке власне "самооборона", немає. Проте воно підпадає під поняття, закріплене в кодексах, щодо адміністративної чи кримінальної процедури переслідування за правомірне чи неправомірне застосування протидії щодо якихось дій, як вимагають застосування необхідної оборони. 

Які межі необхідної оборони?

Немає чіткого визначення, що є необхідною обороною, а що – ні. Це все підтверджується судовою практикою і визначено в певних припустимих межах, наприклад, в статті 19 КУпАП і статті 36 ККУ. Але важливо говорити про застосування всіх факторів, які враховуються при визначенні, чи дії можуть бути кваліфіковані як необхідна оборона. Тут абсолютно важливим є принцип пропорційності, який визначається дуже великою кількістю факторів. 

Необхідність закріплена в одному з ключових факторів, який береться до уваги. Йдеться про необхідність захисту від посягання на законні права та інтереси особи, яка захищається, або іншої особи, яку вона захищає, або суспільних інтересів чи інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, необхідної та достатньої шкоди. Тобто йдеться про те, що вчиняються дії, які також можуть бути кваліфіковані як адміністративне чи кримінальне порушення, але разом з тим це є виправданими, адже вчиняються на запобігання такого ж пропорційного посягання. 

Сергій Стерненко не вбивав, не нападав, він захищався від нападу. Питання щодо умисного вбивства, підозра щодо якого висунута Сергію, тут під дуже великим питанням. Особа була поранена і не врятована медичними працівниками, які прибули, коли поранений нападник ще був живий.

Читати також – Кримінальні хроніки понеділка: побиття активістів під стінами Шевченківського суду

Що є перевищенням меж необхідної оборони?

Категорія  кримінального переслідування, яка підпадає під перевищення меж необхідної оборони, стосується випадків завдання тяжкої шкоди. Тяжка шкода розшифровується в тлумаченнях Кримінального кодексу. Йдеться про вбивство, заподіяння смерті, і спричинення тяжких тілесних ушкоджень. Тоді включається оцінка пропорційності завдання такої шкоди. Перевищення буде тоді, коли завдана шкода явно не відповідає  небезпечності посягання або обстановці захисту.

Судова практика в Україні

Є досить велика кількість справ, коли особа заявляє, що вона діяла в межах необхідної оборони і разом з тим вчинила злочин. Наприклад, йдеться про вироки відносно жінок по статті "умисне вбивство". Ми отримували інформацію, що це була реакція запобігання насильству, яке загрожувало згвалтуванням або було після згвалтування.  Суд не врахував ці моменти і особа опинялась в мiсцях несвободи. Також можу навести приклад одного із засуджених до довічного позбавлення волі. Особа була звинувачена у вбивстві двох осіб. Він сам каже, що заслужив на покарання, але 5-8 років, а не довічне. Він пояснював, що на нього був скоєний напад: фактично, це була засідка і він був змушений відбиватися від двох осіб зі зброєю. Він виявився більш спритним, більш тренованим і встиг перехопити ножа. Завдав удару першій особі, який виявився смертельним. І, розуміючи, що зараз буде напад збоку другої особи, він почав битися і завдав удару. Це слова ув’язненого, але йому не було що приховувати. Він сказав, що його або було залишитися там мертвим, або вбити їх, іншого вибору не було. Він обрав останнє і тепер відбуває довічне.   

Практика ЄС

Як такого права на самооборону, захищеного Європейською конвенцією, не існує. Але стаття 2 цієї конвенції захищає право на життя. В пункті 2 є три винятки, коли державі дозволяється робити відступ від абсолютизації цього права і коли позбавлення життя не розглядається як порушення цієї статті. Йдеться про:

  • захист будь-якої особи від незаконного насильства;

  • для здійснення законнного арешту або запобігання втечі особи, яку законно тримають під вартою;

  • при вчинені правомірних дій для придушення заворушення чи повстання.

Адвокат Сергія Стерненка Віталій Титич в свою чергу вважає, що на прикладі справи Сергія Стерненка некоректно говорити про самооборону та її допустимі межі: "Цю думку захисту ми довели в засіданні по обранню запобіжного заходу. В даному випадку кримінальне провадження, в рамках якого пред'явлено підозру, важко назвати в розумінні Кримінально-процесуального кодексу та міжнародної практики Європейського суду взагалі кримінальним провадженням. Це є політичним переслідуванням і цей факт був доведений в судовому засіданні показами свідків, в першу чергу процесуального керівника прокурора Андрія Радіонова.

Ми не маємо легітимної мети діяльності правоохоронних органів, які є доведені. Ми не маємо матеріалів встановлення фактичних обставин, експертиз, оглядів місця подій, оскільки вони умисно спотворені. Дії по складанню експертиз містять ознаки злочину – фальшування доказів. Про це дуже детально говорив захист в засіданні".

ФОТО: pixabay

"Необхідна самооборона": де закінчується захист і починається напад?

Новини по темі