Міністерство розвитку громад і територій оприлюднило проєкти майбутніх районів в Україні. Заступник Міністра В’ячеслав Негода пояснив, що плани не остаточні: "Звісно, що цей проект не є догмою. Ще вноситимуться пропозиції, які будуть обов’язково розглянуті і, якщо вони не суперечитимуть критеріям, яким мають відповідати майбутні райони, то будуть враховані".
Початок "Ірпінського повстання". Чи долучаться інші міста Київщини?
Районування є другим етапом децентралізації, говорить голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін. "На базовому рівні у нас тепер є громади, і логіка в тому, що всі послуги, які отримують громадяни, збільшення ресурсів, усе буде залишатися на базовому рівні. На нове районування — це все ж таки інший рівень державної влади, державної координації, представництва центральних органів виконавчої влади. Тобто, якщо подивитися на саму філософію реформи, то раніше старий район був таким собі "центром тяжіння" — люди їздили туди за довідками, посвідками, на ринок — це такий осередок життя. Якщо ми кажемо про теперішній стан речей, то ми йдемо за логікою, що всі базові послуги для громадян мають бути безпосередньо в громадах. Тобто, ми виходимо на показник, що у нас є приблизно 1400 громад і приблизно 60 на тимчасово окупованих територіях. Районування — це координация на державному рівні, національна безпека, безпосередньо, той момент, коли не людині треба буде за послугами їхати в районний центр, а новому префекту, якщо ми затвердимо ці зміни, треба буде їхати в громади, щоб вирішити якісь питання".
"Усе трошки не так", — суперечить нардепу в.о. Міського голови Ірпеня, що на Київщині, Андрій Літвинов. Сьогодні під Кабміном відбувся мітинг за те, щоб місту Ірпінь, повернути статус районного центру. Це нібито ще кілька місяців тому передбачалось під час наради з керівниками міст та громад у Київській ОДА. Аж раптом кілька днів тому все кардинально змінилось, говорить в. о. Ірпінського мера: "Ми дізналися з Кабміну, що районним центром стане місто Буча. Це прийняття відбулося кулуарним шляхом. Це ні з ким не обговорювалося. За останні 5 років ми збільшили бюджет в 40 разів, ми працюємо над кожною статтею, підтримуємо малий та середній бізнес. Крім того, у нас знаходиться, суд, ДСНС, поліція, казначейство, РЕС, лікарня, інші інстанції. Декі питання, які будуть вирішуватися на рівні району, вони не можуть вирішуватися на рівні громад. У Бучі ж немає нічого. У 2006-му році Буча була ще селищем".
Експерт з питань місцевого самоврядування Олександр Солонтай пояснює, що місцеве самоврядування ніхто не проінформував про те, якою буде нова система. "Навколо Києва сформувалися незалежні від Київської області та районних адміністрацій міста. Це Ірпінь, Буча, Бориспіль, Бровари, Переяслав-Хмельницький, Біла Церква, Фастів, Обухів. Зараз запропоновано Верховній Раді усі міста, з яких складається область, у яких живуть більшість мешканців, загнати назад у райони. Це пов’язано з тим, що за ці роки, коли робилась децентралізація, об’єднувалися у сільські та селищні громади, дуже сильно підупала в впливу районна ланка. Це відмерлий радянський атавізм. Замість того, щоб підтримати рішення про ліквідацію, держава розвертається, що всі громади будуть на крок нижче, зверху над всіма з'являться райради та райдержадміністрації. Зараз відбувається не децентралізація, а централізація. І в тому ж Ірпіні буде дві надбудови — районна та обласна влади. Зараз усе залежить від депутатів Верховної Ради".
Зараз асоціації міст, ОТГ мають сказати своє слово. Тоді це даватиме ефект, і реформа децентралізації не буде втрачена, переконаний Олександр Солонтай. "Мій заклик до мешканців Бучі, Ірпеня і будь-якого міста, яке потрапило зараз у таку ситуацію: давайте припинимо дискусії про те, де повинен бути районний центр, а об’єднаємося в дискусії, що районного центру не повинно існувати. Ми живемо як самостійні міста, і не входимо складів району, і робити над нами зверху районну раду — робити двовладдя".
Районування з урахуванням інтересів нацменшин?
В опублікованих Мінрегіоном проєктах районів на Закарпатті після адмінреформи крім 4 анонсованих районів, має з’явитися 5-й — Берегівський район. Відомий письменник із Закарпаття Андрій Любка в своєму блозі для Радіо Свобода дивується появою нового району: "Виглядає на те, що створенням такої адміністративної одиниці українська влада йде на перші поступки Угорщині", — вважає він.
Крім Любки, інші експерти зауважили, що Берегівський район на новій карті адмінреформи з'явився після зустрічі міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та його угорського колеги Петера Сійярта. Однак, Дмитро Кулеба спростував такі думки: “Берегівський район вже давно і щасливо існує і має право продовжити своє існування. Наразі йдеться лише про приєднання до нього Виноградівського району в межах реформи. Рішення про приєднання цього району ухвалювало не МЗС, однак ми підтримуємо адміністративно-територіальну реформу, що є дійсно європейською і прогресивною”.
“Мова зараз йде не лише про Берегівський район, — розповідає директор ГО "Інститут розвитку територій" Юрій Ганущак, — роблять також Болградський район”.
Суть питання з Болградським районом полягає в тому, що уряд планує розділити його на 5 громад. І це рішуче засудили в Болгарії. Там вважали, що такий поділ вдарить по правам болгарської меншини, що проживає в Україні. Наразі за неофіційними даними, вона налічує 250-300 тисяч осіб. В українському МЗС болгарського посла запевнили, що адміністративно-територіальна реформа не впливає на рівень забезпечення прав болгарської громади в Одеській області.
Експерт та ідеолог із децентралізації Юрій Ганущак переконаний, такі питання все одно треба розглядати глибше: "Уявіть, Берегівський чи той же самий Болградський район: призначається голова райдержадміністрації. А у нас ще є районна рада, і наступного дня вона оголошує недовіру цьому голові відповідно до Конституції. І так робиться до тих пір, доки не домовимося з Бухарестом, Будапештом чи Софією!"
Політики мають усвідомити місію кожного рівня влади, каже Ганущак. "Було би у нас ще півроку, то депутатам би "втокмачили" в голову: не лізьте у районування. Це є питання державної безпеки!"
Районні ради: рудимент, якого позбудуться чи "тихе" повернення до централізації?
Кабмін уже утвердився у своєму сценарії, оприлюднили навіть карти, тепер слово за депутатами. Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін налаштований встигнути завершити реформу найближчим часом: “Ми говоримо, що фактично з січня 2021-го року вся країна заживе в новому форматі. Тому що за 5 років децентралізації ми дійшли ситуації, коли в нас половина країни децентралізована, а половина — живе з іншою спроможністю. Ми розуміємо, що, якщо не завершити ці зміни до початку виборчої кампанії, ми наражаємо країну на ще 5 років життя у паралельних вимірах — податкового, бюджетного процесу, ефективності послуг. І рівень громад, і рівень районів буде затверджений до кінця цієї сесії Верховної Ради, тобто, до середини липня. Якщо говорити про таке явище як децентралізацію і районні ради, то напевне, вони є пережитком, але справа полягає в тому, що вони є в Конституції. Вибори відбудуться, єдине, що не в 490-та районах, а приблизно в 188-ти".
"Слухати від представників Верховної Ради про те, що райради є в Конституції — просто смішно, — обурюється експерт із місцевого самоврядування Олександр Солонтай, — З одного боку говорять, що розуміють, що райради це — рудимент, тоді навіщо ви включаєте туди міста обласного значення?"
фото - decentralization.gov.ua
