Нещодавно було оприлюднено дослідження дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), де йдеться, що понад 6 млн українців можуть опинитися поза межею бідності через соціально-економічну кризу. Особливо це стосується родин з дітьми, самотніх батьків, літніх людей, людей з інвалідністю.
Про заходи запобігання, які вживає уряд, розповідає Галина Третьякова: "На позачергових сесіях, в дуже швидкому режимі, заздалегідь погоджуючи з усіма фракціями, було зроблено декілька законопроєктів, які стосувалися соціальної політики. В першу чергу, вони стосувалися виплат фонду соціального страхування і лікарняних листів, до яких додатково з державного бюджету було направлено суму на рівні 6 млрд грн. Також до них на оплату було включені так звані карантинні лікарняні листи або знаходження людини на обсервації, якщо вона контактувала з COVID-зараженою особою".
"Крім того, були зроблені зміни до законів, якими регулюються виплати з фонду безробіття. Це теж фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування. Зроблені зміни полягали в тому, що коли людина стає безробітною, спочатку був законопроєкт відповідно до якого людина береться на утримання фонду безробіття з першого дня, а не після тижня і більше. А через деякий час був прийнятий законопроєкт, відповідно до якого включаються всі звільнені люди, незалежно від підстави звільнення. Крім того, був запроваджений механізм часткового безробіття. Здається, що він працює. Суму до розміру мінімальної заробітної плати отримували роботодавці, які не могли забезпечити своїх працівників роботою, але не хотіли їх звільняти. Такий інструмент був наданий".
"Щоб допомагати розвитку економіки потрібні компенсатори в державному бюджеті. Маємо знайти надходження від збільшення економіки, або це буде поміркований друк коштів, який буде якось впливати на інфляції. Я хочу побачити, яким чином Кабінет Міністрів буде відшуковувати компенсатори для цієї програми. Я не є прихильником розбуреної, дуже великої інфляції, хоча є прихильником поміркованої інфляції", - зауважує експертка.
Галина Третьякова заявляє, що пік безробіття ми пройшли, якщо не буде другої-третьої хвилі захворювання.
"Маємо розуміти, що держава створює робочі місця, оплата за які йде з державного бюджету. І її задача – допомагати тому, хто хоче працювати. Для цього створюються додаткові робочі місця за рахунок місцевих бюджетів, муніципалітетів – вони не високооплачувані – а той, хто шукає більшу заробітну плату, шукає її в приватному бізнесі. І це зовсім різні програми: з одного боку, створювати робочі місця в державній сфері; з іншого боку, розвивати економіку. Кожна людина має отримати за свою роботу мінімум того, що дозволяє їй прожити, – це завдання, щоб не допустити бідності. А вже приватний бізнес формує робочі місця залежно від того, як він продає свій товар".
Пенсійний фонд під час COVID-19 збільшили на 29,7 млрд. 10 млн пенсіонерів отримали виплату в розмірі 1000 грн разово – це допомагає родині закупити маски, антисептичні матеріали. Особам, які досягли 80 років, доплачується додатково 500 грн. Є законопроєкт 2494, який буде наступного тижня винесений у ВРУ на друге читання. Він передбачає, що одинокі 80+ пенсіонери отримують 672 грн додатково. "Ми дотуємо пенсійний фонд і так усе суспільство допомагає саме тим, хто сьогодні найменш забезпечений", – коментує експертка.
"Що стосується тих, хто працює. Була моя ініціатива, і я налаштована її просувати й надалі. Це неоподаткування чесного прожиткового мінімуму. Законопроєкт 3515 внесено до Верховної Ради".
"Уряди не виконували закону про прожитковий мінімум і не закладали витрати у державний бюджет. Нації чесно ніхто не сказав, що грошей у державному бюджеті не вистачає". Новий законопроєкт є передтечею створення неоподаткування прожиткового мінімуму на кожного члена домогосподаства. "Ми маємо згадати, що у нас фізична особа живе не одна, а в родині. І наше виживання пов’язане з тим, що ми виживаємо з нашими дітьми, батьками, жінкою чи чоловіком, родичами, і хтось в якийсь період в родині заробляє, хтось працює в домашній зайнятості, а хтось втратив роботу. В домогосподарстві годувальники можуть змінюватися, і вони мають мати податкову пільгу, а 18% з чесного прожиткового мінімуму, який має складати не менше ніж 4200 грн на кожного члена домогосподарства, мають повертатися". Це потребує повного перепрофілювання всіх бюджетних коштів.
"Люди з інвалідністю – не є тими складовими суспільства, які не можуть працювати. Завдання держави створити робочі місця для людей з різноманітними інвалідностями, в яких різні потреби, щоб вони не потребували фінансування від держави, а могли працювати як будь-хто. Відповідно до цього, буде змінюватися парадигма цих 4% робочих місць, які зараз роботодавці створюють для людей з інвалідністю. Втім, вони створюють їх не під потреби, а просто з мінімальною заробітною платою, набираючи людей з інвалідністю".
"Перше завдання держави – допомагати тим, хто сам не в стані реалізуватися в ринкових умовах економіки, а потім вже фінансувати їх утримання. Країни не завжди фінансують грошима, а й соціальними послугами".
