Мобільний додаток

Закон про протидію аграрному рейдерству: основні здобутки та провали

20.05.2020 р., 12:00

Мін'юст представив стратегію протидії рейдерству після відкриття ринку землі. Про те, що вже зроблено, а що вимагає доопрацювання в ефірі Українського радіо розповідає представник Офісу протидії рейдерству Віктор Дубовик та юрист Євген Лосовський.

На питання, чого вдалося досягти за півроку функціонування антирейдерського земельного закону пояснює Віктор Дубовик: "Почнімо з передумов, які сприяли з 2015 до 2019 років рейдерству в державних реєстрах. Перш за все, це існування так званих комунальних підприємств і державних реєстраторів при них, які дозволяли вносити зміни до державних реєстрів, проводити відповідні махінації із земельними ділянками. Першу проблему, яку в нас вирішував антирейдерський законопроєкт – це ліквідація цих комунальних підприємств та їхніх філій, яких по всій країні налічувалося дуже багато. І з цим завданням він успішно впорався, відтак з 2 листопада 2019 року така можливість у цих державних реєстраторів зникла. Ми можемо сміливо, судячи зі статистики, заявляти про те, що кількість незаконних дій в державних реєстрах з листопада 2019 року поступово знижується. 80% скарг, які надходять до Мін’юсту з приводу незаконних дій державних реєстраторів стосуються дій вчинених до 2 листопада 2019 року і лише 20% скарг припадають на незаконні дії державних реєстраторів зараз".

Також Віктор Дубовик прокоментував, які з 10 кроків стратегії протидії рейдерству, заявлені Мін’юстом запрацюють в першу чергу: "Найближчим часом має бути запроваджене повноцінне функціонування взаємодії єдиного державного реєстру судових рішень з іншими державними реєстрами.  Це дозволить громадянам в автоматичному режимі переносити ті права, які в нихвиникають на підставі судових рішень до інших державних реєстрів. Це суттєво спростить і прискорить процедуру такої реєстрації. З того, що безумовно потрібно зробити і та проблема,яка в нас виникла ще з 1991 року – це присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам. На жаль, зараз існує безліч земельних ділянок, які ніби то за правом власності належать громадянам, проте без кадастрового номеру повноцінно розпоряджатися і володіти цими земельними ділянками вони не в змозі. Тому повне присвоєння всім земельним ділянкам кадастрових номерів – це є стратегічною метою, як для Мін’юсту так і для інших органів, які безпосередньо працюють із землею".

Натомість Євген Лосовський не такий оптимістичний щодо оцінки роботи Офісу протидії рейдерству: "На сьогодні ніхто не бачить реальної статистики роботи офісу. Зараз засідання комісії мають доволі суб’єктивний характер, оскільки справи розглядають доволі швидко, часто не враховують моменти дво-трирічної давнини, за якими переписування майна відбулося вдруге, втретє і вчетверте. Комісія вирішує долю, як корпоративних прав так, і приватної власності, практично скасовуючи ті чи інші реєстраційні дії. На сьогодні, щоб оцінити дії комісії потрібно мати об’єктивну статистику її роботи".

На питання, в яких напрямках найбільше процвітає корупція Євген Лосовський зазначає: "Найбільший відсоток – це захоплення корпоративних прав. Це стосується юридичних осіб. Є також моменти реєстрації приватної власності громадян – квартир та інших об’єктів нерухомості, які належать фізичним особам. Після звернення до правоохоронних органів розгляд справ може тривати по 5-10 років. У цей час громадянин не може користуватися своїм правом власності".

На фото: Віктор Дубовик uaportal

Закон про протидію аграрному рейдерству: основні здобутки та провали

Новини по темі