"Брама Європи", Сергій Плохій
Книга видана в 2014 році. Якщо подивитися на перше англомовне видання, то там зображено нічний палаючий Майдан. Це реальна фотографія, зроблена в ніч на 19 лютого.
Книга написана простою доступною мовою, чого вимагає в першу чергу американський видавничий ринок. У "Браві Європи" є інгрига. Кожна частинка логічно переходить в іншу.
Це історія України від кіммерійців до 2014 року на 400 сторінках. Ця книга показує пересічному читачу у світі, що таке Україна. Сергій Плохій показує, що можна давати багато тексту, але вміло обрізати гілочки, аби дерево дало якісні плоди. Якісні плоди – не означає навантажити читача фактами. Якісні плоди – це коли читач може відрефлексувати, прочитавши текст. Сергій Плохій спілкується із читачем на рівних.
"Історія Польщі", Павел Ясеніца
Ясеніца помер в 1970 році. Це початок перших страйків, які на початку 80-тих призведуть до військового стану. Павел Ясеніца намагався розповісти власну версію не історії, а рефлексії, показати ту історичну традицію, яка була в польській історичній науці в другій половині дев’ятнадцятого, першій половині двадцятого століття до кінця Другої світової війни. Ця книга читається на одному диханні. Павел Ясеніца майстерно використав своє вміння публіциста. Він казав, що не пише історію, а пише есеї. Він писав власні враження про історію Польщі. Ясеніца культивував якісну велику історію, якою можна пишатися і з якою можна співставити себе. Історія – жива наука, де кожне наступне покоління, щось питає у минулого.
Україна також потрапляє в об’єктив Павла Ясеніци. Це не колоніальний погляд на України, хоча багато в чому український читач не погодився б з ним.
.jpg)
"Європа. Історія", Норман Дейвіс
У 2001 році виходить у видавництві "Основи" в перекладі Петра Таращука. Ця книга показує вміння дослідника продемонструвати панораму на півтори тисячі сторінок, що таке Європа, як цілісна історія.
Ця книга поділена на хронологічні розділи, які постійно перебиваються капсулами, відсиланнями до якихось цікавинок. Одна з таких капсул присвячена й Україні. Там є капсули, присвячені Чорнобилю, Другій світовій війні і голокосту. Але це бачення британського фахового історика, якай дивиться трохи специфічним британським поглядом, що таке Європа, але намагається бути нейтральним і об’єктивним.
Це книжка, яка показує усе багатство і майстерність, адже на півтори тисячах сторінок викладена уся історія Європи. Тут продемонстроване вміння узагальнити і знайти ту нитку, яка веде саму нарацію тексту цікаво і доступно пересічному читачеві.
Британські академічні видавництва
Намагання описати світ – це добре бажання хороших якісних університетів, щоб показати ту панораму і ті історії, які пов’язані з різними частинками світу. Якщо подивитися на досить відомі і тиражовані кембриджські історії тут важлива наявність так званих нудних книжок, без яких ніколи не з’явиться якісний нон-фікшн, на яких він має ґрунтуватися.
В Україні надто маленька база авторів для такого масштабного видавництва. А другий момент у нас книжковий ринок дуже слабенький, а академічна книжка і нон-фікшн історична книжка потребують значних інвестицій.
"Зруйнована християнська Європа", Марк Грінграс
Динамічна і дуже цікава книжка про більшу частину шістнадцятого і першу половину сімнадцятого століття. Історія шістнадцятого століття в європейському вимірі – це яскрава бурхлива динамічна історія у всіх сферах історичного сприйняття. Це і великі географічні відкриття, і колоніальні завоювання, і вибух гуманізму, і дискусії про християнство (недаремно книга починається з 1517 року), і дискусії про тяжке сімнадцяте століття з його тридцятилітньої війною. Книга недаремно закінчується подіями 1648 роком, що дає чудові можливості співставлення української історії з європейською. Це Вестфальські домовленості, які утворили, той спосіб сприйняття однієї держави іншою суверенітет, який ми і до сьогодні використовуємо у стосунках між державами. Ця книга показує блискучу панораму півтора століття в Європі.
"Лондон", Пітер Акройд
Читаючи Акройда "Лондон" краще зрозумієш, що таке Лондон в історичному розрізі, ніж прочитавши канонічну правильну історичну книжку під умовною назвою "Історія Лондона від римлян до сьогодення".
Акройд, не будучи професійним істориком, бере історичний матеріал і дивиться на нього через свої власні окуляри. Це теж спосіб споглядання. Це теж спосіб подивитися на яскраве місто нетипово. Жоден історик не зміг би так розказати про Лондон у такий спосіб, щоб це було цікаво простому читачу.
Український історичний нон-фікшн
Що робити, щоб в Україні з’явився свій історичний нон-фікшн? Це питання науки. Українська історична наука активно розвивається. Потрібен маркетинг і ринок, а крім того, платоспроможний і вдячний читач. З будь-якої теми можна заходити і робити її яскравою, блискучою.
На фото: Віталій Михайловський
