"Ми були тією організацією, яка готувала реформу разом з Міністерством соцполітики та Офісом уповноваженого з прав дитини", розповідає директорка Представництва благодійної організації "Надія і житло для дітей" Галина Постолюк.
Те, що закладене в стратегії Галина називає "дуже правильним", бо "йдеться не стільки про скорочення інтернатних закладів, скільки про зміну системи догляду й виховання дітей".
"Йдеться про побудову зовсім іншої системи сім’ї або середовища максимально наближеного до сімейного, де у центрі — дитина", — каже вона.
Наразі, каже Постолюк, в інтернатах України виховується близько 100 тисяч дітей. "Сьогодні у нас немає достатньо розроблених механізмів фінансової підтримки на рівні послуг громад. Адже, все має бути зроблене, щоб діти залишалися в рідних сім’ях, щоб попередити їх вилучення і направлення до інтернатів. Ситуацій є багато, вони різні. Але, в кожному випадку треба боротися за сім’ю. У тих випадках, коли це неможливо, нам потрібно шукати іншу сім’ю".
Однак, каже громадська діячка, темпи створення прийомних та патронатних сімей або будинків сімейного типу досить повільні. "Є багато причин: загальна економічна та соціальна ситуація, невпевненість у майбутньому. Також недостатня інформаційна кампанія, якщо говорити про інститут патронатних вихователів. Ще одна причина, яку я бачу, це — підтримка таких родин: і психологічна, і медична. Батьки стикаються з різними проблемами, бо діти багато-що пережили".
Що стосується виховання та освіти дітей, які мають особливості здоров’я, то реформа теж передбачає систему догляду за ними. Це мають бути інклюзивні класи та забезпечення транспортом, щоб дитина могла туди їздити.
"У нас більш, ніж 500 закладів системи освіти для дітей з вадами слуху, зору і т.ін. Але, хочу сказати, що є багато випадків, коли діти не мали там перебувати. А перебувають тільки через те, що той заклад розташований у такому-то населеному пункті, і він для дітей з певними порушеннями інтелектуального розвитку. І діти отримують цей діагноз, для того, щоб цей інтернат функціонував, щоб персонал отримував зарплату", — говорить Галина Постолюк.
Також директорка Представництва благодійної організації "Надія і житло для дітей" розповіла про особливості роботи з дітьми, які мешкали в інтернатах, на час карантину. "Діти повертаються до батьків, і є ризики щодо насильства і недогляду за цими дітьми. А як у самих інтернатах, я припускаю, що є ті ж самі ризики, через зменшення персоналу на час карантину та створення ізоляції і ще більшої несвободи для цих дітей".
Наразі, за даними Міністерства соціальної політики, на час карантину у сім’ї повернулося близько 42 тисяч дітей. "Але система не готова реагувати на випадки, коли немає, де влаштувати дітей, бо повернули, а сім’я нараз не готова дитину прийняти. А місць, через карантин, не знаходять. І ми працюємо з органами державної влади, щоб заздалегідь готували місця, де прийняти дітей".
Нагадаємо, 2017 року Україна прийняла стратегію реформування інтернатної системи, згідно з якою інтернати повинні зникнути до 2026 року.
фото - hopeandhomes.org.ua
