Мобільний додаток

Посли ЄС вирішили зняти санкції з Азарова та Ставицького. Чому так сталось?

5.03.2020 р., 12:33

4 березня посли ЄС виступили за розмороження активів експосадовців Миколи Азарова та Едуарда Ставицького. Дипломати ЄС повідомили, що не отримали достатньо даних від української сторони, чому вони мають продовжувати санкції. Нагадаємо, до прем’єрміністра часів Януковича запровадили санкції через звинувачення у привласненні активів державних енергетичних компаній, та отримання хабарів за призначення на посади. Едуард Ставицький теж утік після Революції Гідності, пізніше отримав громадянство Ізраїлю. Політичний консультант Ірина Сєрова в етері Українського радіо роз’яснила, чому Євросоюз знімає санкції з ексчиновників часів Януковича.

Політичний консультант Ірина Сєрова питання зняття санкцій з Азарова та Ставицького розділяє на два аспекти: політичний та юридичний. "Політичний аспект – ми розуміємо, що Європа постійно висловлює, що втомлена так чи інакше від війни з Росією, вона постійно каже, що бізнес is usually має бути й при будь-яких умовах. І ми маємо розуміти, хто виступає юристами, адвокатами та лобістами інтересів чиновників Януковича, Азарова, Ставицького – це люди, які корелюються з інтересами Російської Федерації й можливо співпрацюють з ними".

Що ж стосується юриспруденції, то посли ЄС ще рік тому наголошували на необхідності доказової бази, що продовжувати санкції. "Позиція чітка, що недостатньо доказової бази надано правоохоронними органами України для того щоби продемонструвати динаміку розслідування в справах чиновників часів Януковича".

За словами Сєрової, "всі пертурбації, які відбуваються в правоохоронній системі України", призвели до того, що "ми маємо провалені справи не тільки по Майдану, а й по чиновникам та їх корупційним і кримінальним діянням".
Попри те, що остаточне рішення по Азарову та Ставицькому ухвалять в МЗС Євросоюзу наступного тижня, експертка прогнозує, що санкції й далі продовжать знімати: "У цей рік – з цих двох, в наступний – ще з двох, чи трьох, поки не залишиться один Янукович, а може так статися, що і з нього знімуть, це вже залежить від політичної кон'юнктури в самій Європі".

Сєрова не виключає, що такі дії є і політичним кроком з боку ЄС, але "треба було щось робити й Україні". З 2015 року у вітчизняній правоохоронній системі – зміни та скандали. "Згадаємо, що 15-тий рік – це хвиля люстрації в поліції, широка люстрація прокурорів, це постійні скандали 17-18 років між НАБУ і ДБР, це в 19-тому році колотнеча навколо ДБР". Це каже про те, що "фахово розслідувати ці справи й давати задокументовані факти по цих злочинах в ЄС не було кому", – наголошує Сєрова.

Плюс ще постійна робота адвокатів-лобістів цих осіб в ЄС, зазначає вона: "Ми ж розуміємо, що там люди не сидять склавши руки й чекають, коли з них знімуть санкції, це постійні перемовини, судові процеси вже в європейській юрисдикції… це та вода, яка камінь точить, і ось ми маємо наслідки".

Нагадаємо, раніше нині вже міністр Закордонних справ, а тоді ще віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявляв що українська влада не бачить "сигналів" про наміри Європейського Союзу скасувати санкції щодо колишніх українських чиновників.

Щодо інших осіб із часів президентства Януковича та його самого, то ЄС пролонгував санкції ще на рік. Старший син експрезидента Олександр Янукович матиме заморожені активи ще пів року, до наступного перегляду. Але, Ірина Сєрова допускає, що ЄС цілком зможе зняти надалі санкції й з них.

Нагадаємо, раніше Рада ЄС виключила із санкційного списку ексглаву адміністрації президента Януковича Андрія Клюєва, ексміністерку юстиції Олени Лукаш, нардепів Сергія Клюєва та Юрія Іванющенка та молодшого сина Януковича через його смерть.

Посли ЄС вирішили зняти санкції з Азарова та Ставицького. Чому так сталось?

Новини по темі