Мобільний додаток

Лікування туберкульозу: що зміниться внаслідок медичної реформи

4.03.2020 р., 13:31

Звіт Всесвітньої організації охорони здоров’я говорить, що Україна входить до п’ятірки країн з найвищим рівнем захворюваності на туберкульоз. Кількість хворих в Україні на мультирезистентний туберкульоз є однією з найбільших у світі, при цьому в Україні найгірші показники з лікування: кожного другого пацієнта з мультирезистентним туберкульозом вилікувати не вдається. Лікар-інфекціоніст, директор Центру громадського здоров’я у 2018-2019 роках Володимир Курпіта в ефірі Українського радіо розповів, що буде з тубдиспансерами та як зміниться лікування хвороби у контексті медичної реформи.

"Україна входить у п’ятірку країн світу по поширеності резистентних форм туберкульозу. І туберкульоз залишається серйозною проблемою для української системи охорони здоров’я. Говорячи по реформу, з 1 квітня вона повинна розпочатись у спеціалізованій допомозі або в лікарняній допомозі, і вводяться нові механізми оцінки результатів роботи цієї системи, на підставі яких буде здійснюватися оплата, у результаті чого має відбутися оптимізація служби. Про це зазначено в постанові Кабінету міністрів, і це людей лякає, оскільки з ними, мабуть, не проводиться належна роз’яснювальна робота", — зазначив Володимир Курпіта.

Курпіта додав, що, "насправді, протягом 2018-2019 років Центр громадського здоров’я неодноразово збирав головних лікарів туберкульозних диспансерів і розповідав їм про це, але чи доходила ця інформація до працівників закладів і яким чином їм розповідали про це — це, напевно, і є проблемою".

Лікар-інфекціоніст наголосив, що в Україні проблема полягає у тому, що більшість туберкульозних диспансерів абсолютно непридатні для лікування хворих.

"Наразі з’явилися можливості щодо швидкої діагностики туберкульозу, і це можна зробити протягом 4 годин. У минулому році з’явилися ефективні ліки, які були зареєстровані, ввезені до України і дозволяють лікувати всі форми туберкульозу. Проте система залишилася тою ж самою: вона продовжує ізолювати хворих. В Україні парадоксальність ситуації полягає у тому, що, на жаль, більшість туберкульозних диспансерів, особливо, які знаходяться рівні містечок і міст, абсолютно непридатні для лікування хворих на туберкульоз чи інфекційних хворих, оскільки там знаходиться по 4, 5, а іноді й 8 пацієнтів в одній палаті. Коли ми говоримо про резистентність, то це фактично різні форми туберкульозу. І досить часто на початковому етапі пацієнтів об’єднують у ці палати за незрозумілим принципом. Таким чином, якщо я лікуюся від туберкульозу і лежу в цій лікарні вже 4 місяці, а потім до мене підселяють нового пацієнта, ймовірно, що я інфікуюся новим туберкульозом від цього пацієнта, оскільки він ще не починав лікування. Через це Всесвітня організація охорони здоров’я дуже чітко надає рекомендації: через два тижні від моменту початку лікування 99% пацієнтів припиняють виділяти паличку, і їм потрібно продовжити лікування, але це не потрібно робити в стаціонарних умовах. Таким чином, мені здається, що довкола ситуації з туберкульозом трішки відбуваються маніпуляції", — сказав він.

"Тривалість лікування все одно складає від 6 місяців до 2 років. Але коли ми говоримо про лікування, це не є лікуванням в умовах лікарні. Це лікування під наглядом лікаря. Ми не говоримо, що зараз лікування буде відбуватися під наглядом терапевта. Лікування відбуватиметься й під наглядом фтизіатра. Такі лікарі знаходяться у районних чи міських лікарнях  або міських полі кліках, і вони будуть надавати ліки. Можливо, у майбутньому це буде дозволено і сімейним лікарям", — повідомив Курпіта.

Лікар зауважив, що 40% пацієнтів з резистентними формами туберкульозу припиняють лікування у зв’язку з наявністю побічних реакцій від ліків та психологічним тиском й ізоляцією, тому реформа спрямовані і на вирішення цієї ситуації.

"Говорячи про корупційну складову, ми повинні зрозуміти, що на даний момент один лікар-фтизіатр за рік проліковує  приблизно 7 пацієнтів. Здавалося, що при такому навантаженні мають бути дуже хороші результати, але насправді 40% пацієнтів з резистентними формами туберкульозу припиняють лікування, і це є найбільшою проблемою України.  Вони припиняють лікування найчастіше з двох причин: перша — наявність побічних реакцій від ліків, оскільки ліки самі по собі не є безпечними, друга — психологічний тиск, коли тебе ізолюють від суспільства і не дозволяють нічого роботи та дивляться, як на прокаженого. Тому реформа спрямована і  на цю ситуацію", — пояснив інфекціоніст.

Щодо фінансового аспекту медичної реформи, Курпіта наголосив, що частина, яка пов’язана з закупівлею ліків, не змінюється, проте необхідно оптимізувати кошти, які виділяються з держбюджету на фінансування медичних закладів.

"Туберкульозна служба в Україні фінансується з двох джерел. Одне джерело — це програми, які спрямовані на утримання туберкульозної служби. У 2019 році в Україні було 93 заклади, які відносилися до туберкульозної служби. на утримання цих закладів з державного бюджету виділялося 1,9 мільярдів гривень. Додатково до цього в Міністерстві охорони здоров’я є окрема програма, яка закуповує ліки, витратні матеріали для діагностики, яка ще складає приблизно 600 мільйонів гривень. Тобто говорячи про реформу, ми говоримо про те, що друга частина, яка пов’язана з закупівлею ліків, не змінюється. Таким чином, держава гарантує безоплатне лікування усіх форм туберкульозу і можливість діагностики. Мова йде про першу частину, яку реально потрібно оптимізувати, і зараз йде рекомендація стосовно того, що один пролікований випадок туберкульозу за рік буде коштувати приблизно 28 тисяч, а за 9 місяців — 20 тис гривень. Якщо це мультирезистентна форма туберкульозу, і він лікується два роки, то це буде 56 тисяч гривень. Це суть реформи, яка повинна продемонструвати, що керівники закладів повинні розуміти, яким чином вони будуть розвивати заклади у цих умовах і що вони можуть запропонувати своєму персоналу. На сьогодні туберкульозні заклади — це величезні території, в яких є величезні площі, величезні будівлі, частина з яких напівпорожні чи не відповідають сучасним вимогам інфекційного контролю, і цю систему потрібно змінювати, інакше ми залишимося з туберкульозом", — пояснив Курпіта.  

Зазначимо, починаючи з 1 квітня, всі медичні заклади, в тому числі протитуберкульозні, будуть отримувати від Національної служби здоров’я 60% від свого попереднього бюджету, а також гроші за кількість пацієнтів, яким були надані послуги.

Отримані гроші керівництво закладу буде витрачати на заробітні плати, а також, за можливості, й на розвиток (навчання персоналу, закупівля нового обладнання, покращення умов для пацієнтів тощо.). Комунальні послуги оплачуватиме місцева влада. Ліки для пацієнтів закуповуватимуть за окремими програмами Міністерством охорони здоров’я. 

Повідомляється, що НСЗУ буде платити 20 тисяч гривень за кожен пролікований випадок туберкульозу. У цю суму входить вартість діагностики, підбору лікування, перебування в стаціонарі (незалежно від тривалості) і контроль за амбулаторним лікуванням.

Нагадаємо, в листопаді 2019 року Кабінетом Міністрів України була схвалена Концепція розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населення, якою передбачено "здійснення заходів з реорганізації регіональних протитуберкульозних закладів, що включає злиття всіх протитуберкульозних закладів області в єдиний в області протитуберкульозний заклад, що має статус регіонального фтизіопульмонологічного медичного центру". 

Фото: Максим Дондюк 

Лікування туберкульозу: що зміниться внаслідок медичної реформи

Новини по темі