Мобільний додаток

"Сучасний театр – це творчо-соціальна терапія", – художня керівниця театру-студії "11" Влада Білозоренко

19.02.2020 р., 11:20

Проєкт "Театр.лав" – це перший в Україні та світі сервіс, який поєднує в собі можливість підбору вистав за ситуативними потребами, а також має спеціалізований інформаційний ресурс і платформу для новин театральної сфери. У чому унікальність проєкту, яка його мета та місія, а також яка роль театрального мистецтва в культурному становленні держави розповідають гості програми "Активізація з Людмилою Тягнирядно" керівниця проєкту "Театр.лав" Вікторія Кульга, режисерка театру "VALIS" Олександра Вадаламенті та засновниця асоціації "Український незалежний театр", художня керівниця театру-студії "11" Влада Білозоренко.

Театральною темою Вікторія Кульга зацікавилась відвідавши з друзями декілька столичних театрів. Серед найболючіших проблем, які вона відзначила, в першу чергу, це брак інформації. До прикладу, лише близько 30% київських театрів мають свої сайти, а решта часто навіть не має сторінок у соціальних мережах. Нерідко люди отримують інформацію про театри через "сарафанне радіо". Тим часом, в асоціації Українських незалежних театрівналічується їх аж 60, фактично ж – їх більше ста.

Другою суттєвою проблемою є стереотипність. Зокрема, серед молоді багато хто вважає, що театр – це дуже нудно, і там немає нічого цікавого. Звісно, це пов’язано і з думкою щодо показу старого радянського репертуару. Люди навіть не підозрюють про 3D-ефекти та сучасні технології, які нині використовуються в театрі, не кажучи вже про великий вибір різноманітних вистав.   

Керівниця проєкту "Театр.лав" Вікторія Кульга разом з колегами вирішала зробити театр ближчим, зрозуміли та доступним для глядача. Так зародилась ідея проєкту.

“Після відвідин різних столичних театрів, виявивши всі недоліки і негаразди, ми зрозуміли, що варто зробити. У першу чергу театри мають бути зручними, сучасними, зрозуміли для різних вікових категорій. Для цього ми заснували команду волонтерів. Зараз їх налічується більше п’ятисот – це наші спеціальні агенти, які заповнюють анкету і йдуть на виставу. Потім вони відповідають на різні запитання анкети, пишуть відгуки, ставлять оцінки, дають рекомендації. Завдяки цим реальним відгукам, реальних споживачів, ми можемо сказати, для кого підійде дана вистава”, – розповідаєкерівниця проєкту "Театр.лав" Вікторія Кульга.

Портал має назву "Театр.лав", тому що його мета – зробити так, аби люди любили театр.

"Немає поганої вистави – є не той глядач не на тій виставі. Тому ще одна наша мета – зробити так, щоб кожен глядач обрав виставу саме до смаку. Ми допомагаємо театрам розповісти про себе, бо вони роблять класний продукт, але мають низькі комунікативні навички”, – підкреслює керівниця проєкту "Театр.лав" Вікторія Кульга.

Засновниця асоціації "Український незалежний театр", художня керівниця театру-студії "11" Влада Білозоренко поділилася думками щодо ролі сучасного українського театру, охарактеризувавши його як "творчо-сучасну соціальну терапію". Глядача мисткиня вважає співтворцем театру, який змушує вступати у діалог, у якому народжуються "дуже хороші речі".

Влада Білозоренко навела приклад порушення проблем сучасної проблематики театральними засобами, зокрема, у театрі-студії "11". 

“Я пишаюся виставою “Хамелеон”. Це реальна історія, яка трапилася в Європі. Вона стосується безвісти зниклих дітей. Ми підняли українську статистику, почали ставити питанням: що насправді відбувається? Скільки таких справ розкривається? Скільки залишаються нерозкритими? А з іншого боку, ми говорили про проблему взаємовідносин у родині – коли дитину не люблять в сім’ї – вона стає морально безвісти зниклою”, –  зауважує художня керівниця театру-студії "11" Влада Білозоренко.

Керівниця проєкту "Театр.лав" Вікторія Кульга зазначила, що нині театр має порушувати соціальні проблеми і показувати їх на загал.

"Сучасний театр не боїться порушувати гострі, болючі теми, спростовуючи, поширену серед деяких людей думку, про те, що театр – це пережиток минувшини. До прикладу, театр "Мізантроп", "Дикий театр", постановки Стаса Жиркова – є дуже сучасними. Вони "кричать потужним голосом" про болючі проблеми», – каже Вікторія Кульга.

Режисерка театру "VALIS" Олександра Вадаламенті розповіла про сенси, які наповнюють її театральну творчість, а також про духовні одкровення, які несе назва її театру. 

"Назва театру походить від роману американського письменника Філіпа К. Діка – VALIS, що є абревіатурою до слів - Велика Система Активної Життєвої Розвідки. Коли я його прочитала, у мене відбувся повний переворот свідомості. Там думка така прослідковується: людина може досягнути в своєму житті піку найвищого свого розвитку і стати людиною-абсолютом. Мені здається, що всі ми десь у цьому житті прагнемо цього абсолюту”, намагаємося знайти себе і постійно вдосконалюватися. Наш театр – це платформа, на якій можна розвиватися творчо, духовно, інтелектуально. Це спроба говорити з глядачами на складні теми, які потребують занурення, спроби замислитися. Нам хочеться, щоб вистави порушували досить складні питання, провокували глядачів замислюватися над своїм життям, над тим, куди вони рухаються, і як вони рухаються”, – зазначає режисерка театру "VALIS" Олександра Вадаламенті.

Сучасний театр здатен виховати не лише інтелігенцію, він готовий дати підґрунтя для думок будь-кому.

“Театр сьогодні є масовим. Втіху може знайти кожен. Нині він навчає відчувати, чути, переживати”, – говорить Вікторія Кульга.

На Фото:

керівниця проєкту "Театр.лав" Вікторія Кульга

та ведуча програми "Активізація"  Людмила Тягнирядно

"Сучасний театр – це творчо-соціальна терапія", – художня керівниця театру-студії "11" Влада Білозоренко