Що важливого в ухваленому Радою законі про пластовий рух ― коментує Юрій Юзич

Що важливого в ухваленому Радою законі про пластовий рух ―  коментує Юрій Юзич

Голова Наглядової ради "Пласту", один з авторів закону про державне визнання та підтримку "Пласту" Юрій Юзич в ефірі Радіо Культура прокоментував, що передбачає закон про пластовий рух та скаутські організації, ухвалений Верховною Радою.

0:00 0:00
10
1x
Програма:

"Головне зауваження Президента і полягало в тому, що не може бути визнана одна організація, бо це порушення однієї зі статей Конституції про те, що немає пріоритетності жодній організації і всі мають бути рівні. З одного боку, можна трактувати і так, а з іншого – "Пласт’’ фактично і не є організацією. Він від початків був рухом. Станом на зараз ми могли піти двома шляхами. Першим – усунутись і чекати, що щось поміняється і буде влада, яка скаже, що "Пласт" треба визнати. Другим – досягати певного порозуміння в частині того, що потрібно пластовий рух таки поширювати. Ми це порозуміння знайшли, і воно, в принципі, в законі виписано", – зазначив Юрій Юзич. 

Юзич наголосив, що, з точки зору пластових організацій у світі, було ключове, що "Пласт" має бути визнаний державою. І це в преамбулі законопроекту є. 

"Відповідно, "Пласт" державою визнаний, тобто згадані сотні людей, які виховувались організацією і загинули за Україну, відмічено й великий внесок "Пласту" і пластового руху в становленні української держави, в громадянську освіту молоді, національно-патріотичне виховання", – сказав він. 

Голова Наглядової ради "Пласту" пояснив, чому до законопроекту про пластовий рух було включено і скаутські організації. 

"Те, що стосується включення туди інших організацій, то був варіант з поправкою президента, яка передбачала, що це можливе визнання лише пластового руху, але  активні скаутські лідери сказали, що дуже хочуть бути записаними, бо інакше в них будуть проблеми і іншого закону не проведуть, тому ми погодились. Це було не просте рішення, але ми зважили різні ризики і досягнули того, що закон є і про пластовий рух, і про скаутський. Це як дві паралельні лінії", –  прокоментував Юзич. 

Він також додав, що "наразі "Пласт" – є не просто найбільшою скаутською організацією у пострадянському просторі, включно з країнами Балтії. Це найбільша молодіжна організація в Україні. Є не просто розрив у чисельності, а й масштабах діяльності. Він має різні причини для цього, але "Пласт" дуже динамічно розвивається. Інші скаутські організації, як і "Пласт", не мають інституційної підтримки з боку органів влади, і ці організації постійно створюються, діють, зникають.  До прикладу, є такі скаутські організації, як "Асоціація гайдів України" (дівоча версія скаутингу), "Католицькі скаути України", які працюють, спираючись на католицьку церкву, є польські скаути-націоналісти". 

Юзич підкреслив, що законодавство не дає можливості обмежити якимось чином скаутські організації, зокрема, сепаратистські чи фейкові. 

"Наше законодавство зараз таке, що будь-який Василь, навіть Василь-сепаратист, може взяти і створити у своєму селі організацію, назвати її скаутською, зареєструвати і передумов для того, щоб ця скаутська сепаратистська організація, яка буде молитися на "русский мир", могла бути кимось заборонена чи ліквідована немає. Тобто наше законодавство передбачає можливості для всіх і не дає можливості обмежити певним  чином скаутські організації, то ми прописували закон про "Пласт" так, щоби не було можливості дробити пластовий рух або створювати якісь фейки. Тому закон був виписаний так, щоб "Пласт", його осередки, підрозділи були об'єднані однією великою організацією, щоб не можна було комусь іншому тим користуватись. І зараз, коли прийнята поправлена редакція закону, то з'явилася не лише скаутська організація, а й тези про те, що завдання скаутської організації  – сприяти європейській інтеграції української молоді, євроатлантичній інтеграції, тобто з'явились речі, які мали б стимулювати інтеграцію в Європу", –  сказав він. 

Юрій Юзич також прокоментував, чи є можливість впливу та такі організації, зауваживши, що "теоретично цим мала б займатись Служба безпеки. Для України ж єдиний сценарій –  це суспільне визнання. І тому важливо, що пластовий рух, який записаний в новому законі саме як "Пласт", визнаний, і цього визнання, в принципі, достатньо". 

Зазначимо, 17 грудня Верховна Рада України ухвалила закон "Про державне визнання і підтримку "Пласту". Доопрацьований згідно з пропозиціями Президента варіант отримав підтримку конституційної більшості ― 316 голосів. Однак в результаті доопрацювання цей закон змінив назву, і тепер називається "Про визнання пластового руху і державні засади підтримки пластового, скаутського руху". 

Нагадаємо, 30 травня Верховна Рада 8-го скликання ухвалилазакон "Про державне визнання і підтримку "Пласту" – Національної скаутської організації України". 

4 вересня Президент ветував закон про державну підтримку національної скаутської організації "Пласт" і повернув документ до парламенту зі своїми пропозиціями для доопрацювання.

Фото: офіційний сайт Пласту

Останні новини
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
Новини по темі
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Без фото і рукостискань. Гутцайт про поводження українських олімпійців з російськими
"Її зачитували до дір". Історикиня Абдулаєва про першу кримськотатарську газету "Терджиман"
Ірина Цілик про свій фільм "Я і Фелікс", що будує містки між поколіннями
Релігійна свобода закінчується там, де починається "русскій мір" — Єленський