Чому децентралізація стосується кожного?
Насправді процес децентралізації справді стосується кожного українця. Тому що громадяни мають мати можливість обирати авторитетну місцеву владу, яка матиме більше можливостей для розвитку територій, створення освітньої, медичної, транспортної, житлово-комунальної інфраструктури. І це зовсім не означає, що держава хоче зняти з себе таку відповідальність. Просто кожен має виконувати свою роботу: закон — встановлює стандарти освіти, уряд — розробляє програми, а громада, яка буде створена відповідно до процесу децентралізації, порахує гроші й вирішить умовно, де має бути школа і як буде краще: це буде одна велика школа на п’ять сіл чи по одній маленькій у кожному.
Також децентралізація безумовно прискорює хід реформ. Зокрема у сферах охорони здоров’я, освіти, соціальних послуг, енергоефективності тощо.
Що передбачала реформа децентралізації?
Розглянемо для початку, що ж взагалі це означає децентралізація. Децентралізація влади — це передача від органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування повноважень, ресурсів і, що дуже важливо, відповідальності. В основу цієї політики закладено положення Європейської хартії місцевого самоврядування. І власне як все це відбувалось: законодавче підґрунтя децентралізації почало формуватися у 2014 році. Тоді ж у квітні Уряд схвалив Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Після цього був затверджений План реалізації цієї концепції.
Були також потрібні зміни до Конституції, які вносились у президентському законопроекті у межах чинної Конституції. Тоді до моменту початку децентралізації існували чотири адміністративні рівні — це село/район міста — район чи місто — область — країна. Багато сіл були надто малі, щоб надавати своїм мешканцям якісні публічні послуги. Реформа децентралізації передбачає створення Об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які отримають для цих потреб значні бюджети.
Для заохочення цих громад були надані так звані фіскальні стимули — 60% податку на доходи фізичних осіб та 10% податку на прибуток лишаються в громаді. А також субсидії та субвенції для розвитку інфраструктури.
Які зміни вже відбулись, а які - ще попереду?
Якщо говорити про те, що вже зроблено, то це : зміни до Бюджетного і Податкового кодексу. Якраз для існування от цих фіскальних стимулів. Також закон "Про добровільне об’єднання територіальних громад". І наразі ми вже маємо близько 890 об’єднаних територіальних громад у яких увійшли майже 4500 колишніх місцевих рад. Зараз бильше 11 мільйонів людей проживають в цих громадах.
Також запрацював інститут старост. Наразі в ОТГ працюють близько 800 старост. І у 2018 році громади отримали у комунальну власність майже 1,5 мільйони гектарів земель сільськогосподарського призначення.
Із також прийнятих законів це закон "Про співробітництво територіальних громад", закон "Про засади державної регіональної політики", який і дав можливість отримувати громадам кошти на розвиток інфраструктури. Говорять про те, що ці кошти зросли з 0,5 мільярда до 19,3 мільярдів гривень у 2018 році. Однак у цьому випадку обов'язково зважаємо на те, що власне за ці роки була і певна інфляція, тому зростання не таке велике у разах, як часто можуть озвучувати.
І якщо говорити про те, що у подальшому буде відбуватися — потенційно, що ті самі села які не мають спроможності витримувати добробут своїх громадян — вони будуть об'єднуватися в ОТГ.
Якщо ж казати про якісь конкретні кроки, то Уряд визначив підтримку реформи децентралізації як одне з пріоритетних завдань. Тому очікується, що до кінця 2019 року більшість існуючих малочисельних місцевих рад можуть об’єднатися, а отже стати спроможними. Це буде сприяти прискоренню реформ у сфері охорони здоров’я, освіти, культури, соціальних послуг, енергоефективності та інших секторах.
Також деякі будуть зміни, які потрібні. Зокрема це стосується зміни до Конституції. Необхідні зміни у ряді законів. Зокрема, у законі "Про засади адміністративно-територіального устрою України". Також "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про службу в органах місцевого самоврядування", який забезпечить рівний доступ до служби в органах місцевого самоврядування. Закони "Про державний нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування", "Про місцевий референдум" і ще ряд законів.
Як політики маніпулюють про децентралізацію?
Декілька разів ми спостерігали, що повторюються одні ж ті самі маніпулятивні або відверто неправдиві тези. Так дуже часто Петро Порошенко і Володимир Гройсман повторювали, що за 4 роки власні доходи місцевих бюджетів зросли з до 231 мільярда. Це приблизно так. Тобто зі 105 мільярдерів у 2014-му році бюджети зросли 229-242 мільярдів гривень. Але у 2015-2017 була значна інфляція — сукупно 83%, тому говорячи про ось ці номінальні цифри завжди треба зважити на те, що вартість цих грошей просто зменшилась.
Де шукати правду?
Найбільшим джерелом інформації про реформу децентралізації є урядовий портал "Децентралізація" (decentralization.gov.ua). На ньому є дані про кількість утворених ОТГ, їх населення, площу, землі у розпорядженні, фінанси, доходи місцевих бюджетів та їх динаміка, а також аналітичні та пояснювальні матеріали про хід реформи.
Якщо ви хочете самостійно оцінити частку місцевих бюджетів у зведеному бюджеті, або ж подивитись на структуру доходів і видатків місцевих бюджетів, треба звертатись до даних Державної казначейської служби України. У розділі "Звітність" є дані про виконання місцевого, державного і зведеного бюджетів за місяць, квартал або рік.
В Україні затверджена Методика формування спроможних територіальних громад, яка визначає чітку процедуру формування перспективних планів утворення ОТГ.
Нормативною базою проведення децентралізації є закони про внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів України, закон "Про добровільне об’єднання територіальних громад", закон "Про співробітництво територіальних громад", закон "Про засади державної регіональної політики" та інші.
До того ж є ряд експертів, які пишуть про децентралізацію та хід реформи. Зокрема, це Юрій Ганущак експерт групи "Децентралізація" "Реанімаційного пакету реформ", Євген Школьний, експерт ЦППР із питань публічної адміністрації, Іван Лукеря, координатор у Центральному офісі реформ при Мінрегіоні, Валентина Романова, експертка Національного інституту стратегічних досліджень Василь Поворозник, старший економіст Cаse Україна.
Фото: Рубрика
