Петро Тєстов зазначив, що цей закон, який позиціонувався як такий, що зупиняє вирубку в Карпатах, за їхніми межами матиме позитивний вплив, але в самих Карпатах вплив буде негативним.
За його словами, в останній момент у другому читанні внесли невеличкі поправки, які повністю змінили суть закону.
Зокрема закон знімає мораторій на проведення рубок головного користування в окремих категоріях лісів.
"Раніше був введений мораторій на проведення рубок головного користування. Це комерційні планові рубки в лісах на висоті більше 1100 метрів, берегозахисних ділянках — 150–200 метрів навколо річок. Тобто була така заборона. Тепер же цим законом дозволили проведення рубок головного користування в таких лісах. Причому зробили хитро. Написали, що дозволені рубки, але тільки вибіркові. Причому термін "суцільна рубка" сформулювали наступним чином: наприклад, є ліс і якщо в першому році вирубали половину дерев, а через три роки іншу половину, то це вже вважається не суцільною рубкою, а вибірковою. Хоча будь-хто скаже, що насправді це суцільна рубка", — сказав еколог.
Петро Тєстов нагадав, що в Карпатах була проблема із суцільними санітарними рубками. Хворий ліс повинен вирубуватися, але в нас цим дуже маніпулюють.
"Приїжджають на місце так звані лісопатологи. Хоча інколи взагалі не виїжджають. Оцінюють і кажуть, що тут усі дерева хворі, треба терміново цей ліс зрубати повністю, інакше все буде погано. Ці лісопатологи підпорядковуються держлісагенству й за свою роботу отримують офіційно кошти від лісгоспу, який вони начебто повинні перевіряти. Тут сама система неправильна. Відповідно цей закон начебто забороняє суцільні санітарні рубки, але крім тих насаджень, які уражені буреломами, шкідниками, хворобами тощо. Тобто він забороняє суцільні санітарні рубки, крім тих випадків коли такі рубки і призначаються в принципі. Тут нічого позитивного цей закон не дає. Фактично він не заборонив нових рубок, тільки дозволив нові такі рубки", — пояснив еколог.
Читати також: Екотуристи прибирають Карпати на "мобільних толоках" за допомогою девайсів
Петро Тєстов навів приклад того, як одне слово міняє суть закону. "Раніше було заборонено використання гусеничних тракторів. Тобто тих, що найбільше розкатують та знищують грунти. Раніше інспекція на це не сильно звертала уваги, але в останні декілька років завдяки активній позиції громадськості і скарг міжнародних контролюючих органів почали поступово відмовлятися від цих тракторів. Є приклади, де суд заборонив використовувати такі трактори. Але депутати ввели правку: якщо раніше дозволялося тільки з використанням канатної чи колісної техніки, то тепер слово там "переважно". А що слово "переважно" значить у законі? Нічого. Вони можуть використовувати все. І тепер у лісгоспі немає жодного стимулу купувати таку техніку, яка дозволяє робити заготівлю лісу з мінімальною шкодою для довкілля, як це робиться в Австрії, Німеччині, Чехії. Вони тепер можуть використовувати стару техніку", — розповів він.
Петро Тєстов також зазначив, що в плані лісовідновлення в Карпатах ситуація більш-менш. Є проблеми із лісовідновленням у Південній Україні, де лісгоспи не мають державного фінансування. Наприклад, у Херсонській області на місці старих лісів, які загинули внаслідок пожежі чи інших причин, нові лісові насадження зараз майже не створюються.
Нагадаємо, що 20 жовтня Кабінет Міністрів затвердив трирічну державну програму розвитку регіону Українських Карпат на період 2020–2022 років.
Джерело: https://www.facebook.com/petro.tiestov/photos
