Обирай пісні. Визначай переможця

Як незрячій людині не випадати з соціального життя — ділиться досвідом Леоніда Пономарьова

24.11.2019 р., 18:12

Про комфортність пересування містами України для людей з порушенням зору, про можливість отримати освіту та влаштуватися на роботу говоримо в ефірі Українського радіо з громадською діячкою, журналісткою редакції "Заклик" Леонідою Пономарьовою.

Леоніда Пономарьова сама втратила зір у 5 років. Нині вона отримує другу вищу освіту, працює помічницею адвоката. 

"Складових успіху багато, але перш за все це залежить від того, як тебе сприймає родина, твої батьки. Якщо вони в тобі бачать особу з інвалідністю, яка може лише сидіти вдома і чекати допомоги від оточуючих, то напевно, це один з таких варіантів, який не дозволяє розвиватися, навчатися. А якщо навіть і ходити на навчання, то завжди за ручку з кимось, на парах бути з батьками, повертатися додому з батьками. І це ізолює людину від спілкування зі своїми одногрупниками, ровесниками і так далі", — говорить Леоніда Пономарьова.

Для того, щоб навчатися, працювати, шукати собі роботу — потрібен характер. І незрячій людині доводиться більше докласти зусиль, щоб переконати працедавця звернути увагу на професійні якості. Часто у людей виникає питання, як незряча людина може пересуватися вулицею. 

"У людей відбувається переоцінка цінностей, коли вони бачать людину з будь-якою інвалідністю. Люди з нозологіями — це теж від нас певні посланці, щоб люди розуміли, що життя не таке погане, життя насправді яскраве. Якщо всі можуть безпроблемно користуватися будь-яким видом транспорту, пересуватися вільно, то для декого це насправді — невеличкий (на початку) виклик, можна так сказати", — говорить Леоніда Пономарьова.

Читайте також: Мистецька освіта для дітей з особливими потребами стає ближчою: марафон ARTS FOR HEARTS

Часто люди через відсутність інфраструктури та можливостей для того щоб ходити на роботу, пересуватися місцевістю, змушені сидіти вдома і не виходити в суспільство. Леоніда радить людям звертатися до спеціальних реабілітаційних центрів за допомогою в облаштуванні життя без зору:

"Тим, хто в дорослому віці втратив зір, і взагалі не уявляє світу без кольорів і світла — їм складніше. І взагалі для таких людей має бути соціальна реабілітація. Якщо говорити про місто Київ, то завдяки своїм рідним, знайомим, можна знайти реабілітаційні центри, куди можна звернутися, де вас навчать користуватися гаджетами, тростиною і орієнтуватися, але перш за все, потрібно просто попрацювати психологом, аби позбутися цього страху".

Фото: Pixabay

Як незрячій людині не випадати з соціального життя — ділиться досвідом Леоніда Пономарьова

Новини по темі