Україна проти Росії: чого сьогодні очікувати від суду в Гаазі

Україна проти Росії: чого сьогодні очікувати від суду в Гаазі

Коли Росію притягнуть за порушення прав людини в анексованому Криму та чого чекати Україні від Міжнародного Суду ООН у Гаазі, який 8 листопада оголосить рішення про застосування та тлумачення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, що стосується анексованого Росією Криму? Про це в ефірі Українського радіо говорили виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко та професор, доктор юридичних наук Борис Бабін

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

"Те, що суд взяв до розгляду справу, впродовж цього часу вивчав матеріали, щоб ухвалити висновок, який, ми сподіваємось, можна буде сьогодні побачити, є великим успіхом. Сам факт розгляду судом у Гаазі цієї справи є визнанням матерії, яка вивчається цим судом саме на предмет порушення двох конвенцій. Ми маємо сподівання, що буде дана кваліфікація з точки зору міжнародного інституту, яким є суд у Гаазі, подій, які розпочалися від лютого 2014 року. Це стосується захоплення військовими РФ  Кримського півострову. Ключова ідея і результат, який сподівано очікуємо – це міжнародна кваліфікація подій, які на сьогоднішній день ми кваліфікуємо як початок збройної агресії з боку Російської Федерації з результатом анексії АРК", – розповів Олександр Павліченко.

Як пояснив експерт, сам процес розгляду справи в суді має кілька етапів: "Перший етап – це етап прийнятності, тобто наскільки відповідає справа критеріям відповідності, що буде встановлено після вивчення всіх матеріалів, які були зроблені в подані.  Якщо критерій відповідності буде подолано, тоді суд перейде до наступного етапу – розгляду справи по суті".

Борис Бабін намагається бути обережним оптимістом і сьогодні слово "обережність" ключове, бо об'єктивних та суб’єктивних ризиків, на жаль, багато. "Якщо питання прийнятності конвенції щодо протидії расовій дискримінації  в мене не викликає великих побоювань, то щодо питань фінансування тероризму триває дискусія. Ми маємо, безумовно, шанс, що суд стане на нашу сторону, але він не стовідсотковий".

"Кримська частина цієї заяви покривається лише конвенцією про расову дискримінацію. Питань щодо прийнятності тут великих немає, хоча росіяни вважають, ніби ми не використали всі конвенційні механізми, які в ній передбачені. Але така процедура є, як на мене, факультативною і, сподіваюсь, міжнародний суд прийме таку позицію. Тут справа має значно більше перспектив на виграш і, як на мене, росіяни з цим вже змирились. Вони розуміють, що заперечувати факт дискримінації в Криму дуже важко. Тому, думаю, вони йдуть шляхом імітації виконання рішення суду. Ми вже бачимо ситуацію з Меджлісом, коли вже був наказ міжнародного суду припинити заборону Меджлісу в якості запоюіжного заходу. А от щодо фінансування тероризму, думаю, Росія буде битися до кінця і кричати, що нас тут немає", – сказав Борис Бабін.

Також експерти висловились й щодо того, що українське представництво в ООН має намір винести на розгляд Генасамблеї оновлений проєкт резолюції "Проблеми мілітаризації АРК та міста Севастополь (Україна), а також частини Чорного та Азовського морів.  

"Напевно, будуть взяти до уваги всі зміни, які відбулися впродовж останніх п’яти з половиною років на територіях анексованого Криму, зокрема, й збільшення кількості військових одиниць. Ми бачимо створення Криму як закритого простору з неможливістю проходу через Керченську протоку морського траспорту. Ми мали рік тому ситацію з захопленням українських моряків, коли було продемонстровано, що це простір, фактично визнаний РФ в якості повністю контрольованого ними об’єкту без можливості використовувати навіть транспортні сполучення, які були закріплені за українською стороною. Тому, думаю, резолюція буде доповнена аргументами щодо того, чим загрожує мілітаризація Криму, яка відбувається з боку РФ", – висловив припущення Олексаднр Павліченко.

Його колега Борис Бабін додав: "Мілітаризація набуває нової форми ескалації, бо дійно вже сьогодні морські простори біля Криму впритул до берега материкової України контролюються росіянами силою зброї. Ми сьогодні, на жаль, ефектино протистояти цьому не можемо і мілітаризація постійно поглиблюється і поширюється. Прикладом є те, що тижень тому Росія офіційно визнала факт присутності власних військових на захоплених бурових "Чорноморнафтогазу" і фактично визнала свою владу над цим об’єктом. Тому на сьогодні її плани полягають не тільки на захопленні всієї акваторії Азовського моря, але й в придушенні судноплавства в Чорному морі шляхом повної блокади групи великих портів".

Нагадаємо, сьогодні, 8 листопада, Міжнародний суд ООН оголосить рішення про попередні заперечення РФ (юрисдикція) у справі щодо Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (Україна проти РФ). Оголошення рішення відбудеться у відкритому судовому засіданні о 15:00 за місцевим часом. Якщо аргументи України визнають переконливими, то Міжнародний суд  ООН зможе перейти до розгляду справи по суті.

Українську делегацію на слуханнях очолює заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції, агент України у справі "Україна проти Російської Федерації" Олена Зеркаль.

На фото: Олександр Павліченко, Українське радіо