Олена Лівінська зазначила, що українцям щодо лікування антибіотиками варто доносити два меседжі.
"По-перше, варто говорити про ризики самолікування. Якщо в нас невідомо що, то варто йти до лікаря. Проте у нашій культурі не завжди є звичка лікуватися з лікарем, бо є інтернет, є гарні знайомі та родичі, які "точно знають", що призначати. Тут йдеться про питання самоконтролю. По-друге, ГРЗ (гострі респіраторні захворювання) — це переважно риновіруси, віруси, на які антибіотики не діють. Чому в таких випадках можуть призначати антибіотики? Коли є вторинна бактеріальна інфекція. Проте вона наступає значно пізніше. У таких випадках треба спілкуватись із лікарем, бо саме він знає, що зараз персистує, який антибіотик буде ефективним, а який – ні", — розповіла Олена Лівінська.
За її словами, коли в нас тільки починає боліти горло, застосування антибіотиків тільки погіршує ситуацію. "Бо у такий спосіб ми вбиваємо нашу власну мікробіоту, яка живе в нас на горлі і все-таки намагається нас захистити. Отже, ніша звільняється і вторинна бактеріальна інфекція може наступати навіть швидше", — розповіла Олена Лівінська.
Читати також: "Епоха культу чистоти добігає свого кінця": мікробіологиня розповіла, як функціонують мікроби
Мікробіологиня зазначила, що історія лікування антибіотиками може закінчитися не надто добре. На жаль, це стосується не тільки нас, а й наших близьких.
"Якщо людина з нашого близького оточення зловживає антибіотиками або постійно якимись антибактеріальними засобами, то оці культури, які мають антибіотикорезистентність (стійкість до антибіотиків), поширені в нашому найближчому оточенні. Відповідно, вони самі виробляють гени антибіотикорезистентності, плюс вони ними радо діляться з усіма бактеріями, які є також у їхньому найближчому оточенні. Що відбувається? У бактерії є якась плазміда, яка кодує оці гени антибіотикорезистентності, бактерія її викидає в оточуюче середовище. Інші бактерії її підбирають і самі вчаться кодувати ці гени антибіотикорезистентності. Крім того, є такі доволі універсальні механізми, які кодуються такими генетичними елементами. Наприклад, система екліпсу: коли бактерія просто випльовує все те, що їй не подобається. Потрапляє в організм якийсь крутий антибіотик останнього покоління, який впливає на синтез ДНК, а бактерія просто його випльовує. Він просто не доходить. Якщо це активізується, то ми бачимо полірезистентність (стійкість) до багатьох типів, видів антибіотиків", — розповіла Олена Лівінська.
фото - facebook.com/Olena.Liv