Що передбачає цей закон?
З 1999 року в Україні діяв закон про концесії. Але незважаючи на наявність законодавчого підґрунтя жодного проєкту на умовах концесії в Україні так і не було реалізовано. В 2017 році були певні спроби вносити якісь зміни в законодавство. Навіть коли ця тема порушувалася в ЗМІ, то відбувалось пожвавлення міжнародних інвесторів до тих чи інших проектів. Проте так нічого і не відбулося.
Законопроєкт про концесію був визначений президентом як невідкладний. Робота над ним велася ще в минулому році і влітку була активізована різним експертним середовищем із залученням Офісу президента і представників парламенту, майбутніх народних депутатів. Залучали і міжнародних експертів для того, щоб в цьому законі була втілена міжнародна практика. У світі така форма державно-приватного партнерства, як концесія, застосовується дуже активно. Зокрема 50000 кілометрів автомобільних доріг, які збудовані в ЄС, експлуатуються за участю цією форми партнерства.
З 20 жовтня цей законопроєкт вступив у силу. Ми всі сподіваємось, що створене законодавче підґрунтя дасть певний сигнал вітчизняним та міжнародним інвесторам, що Україна на сьогодні готова співпрацювати за іншими правилами, більш сучасними.
Як це відбуватиметься на практиці?
Ще коли законопроєкт не був прийнятий, а тільки проголосований у першому читанні, Міністерство інфраструктури оголосило про те, що воно готове надавати в концесію 2 порти — "Ольвію" та "Херсон". Деякі інвестори вважали, що коли вони одними із перших зайдуть в таку діяльність, то отримають більш привабливі умови цих договорів. Наскільки я пам’ятаю, на порт "Ольвія" було подано 46 заявок іноземних та вітчизняних інвесторів.
Держава розраховує порт "Ольвію" надавати в концесію на 35 років, інвестиції складуть 17,3 мільярди гривень і 58 мільярдів — це будуть надходження до бюджетів всіх рівнів за 35 років. Порт "Херсон" буде надаватись в концесію на 30 років, інвестиції складуть близько 1,5 мільярда гривень, надходження до бюджетів — 14, 3 мільярдів гривень.
Що таке концесійний платіж?
Наприклад, концесійний платіж по "Ольвії" складатиметься із двох часток. Перша частка буде фіксованою і буде прирівняна до середнього показника дивідендів, який можливо б отримувати з цього порту. Це близько 3 млн. доларів. Це фіксований разовий платіж. А змінна складова складатиме 0,73 % від доходу консіонера. Чим більшим буде дохід та обіг, тим більше буде отримувати держава. Плюс-мінус за перемінною складовою також буде отримувати і порт "Херсон".
Чим відрізняється концесія від оренди?
Концесія — це форма державно-приватного партнерства, за умовами якої держава чи громада буде залишатися власником того чи іншого об'єкта, але там є певні умови, як будуть залучати та розподіляти кошти, яким чином буде отримуватись концесійний дохід, які операційні ризики бере на себе інвестор, які є певні зобов'язання у концесіонера. При концесії все-таки є певні умови виконання та відповідальність. По-перше, концесіонер бере на себе всі операційні ризики, він несе відповідальність, він повинен вкласти свої кошти у соціальну та екологічну складову. Коли ці всі зобов'язання будуть виконані, тоді буде ясно, як виконується цей договір концесії. У цей законопроєкт також внесені речі, які стосуються зміни концесіонера, бо за ці 30-50 років може бути все, що завгодно. Тому багато міжнародних інвесторів хотіли би також бачити, наскільки зрозумілою є схема, коли один концесіонер виходить, а заходить інша організація.
Є обмеження у термінах, які передбачають надання об'єктів у концесію?
Це залежить від об'єкта. Це може бути і 10 років, і 30, і 50. Це все визначається в договорі про концесію.
Хто укладає договір з боку держави?
Цим законом внесено певні норми, які говорять про те, що там може бути не один центральний орган виконачої влади, не одне міністерство, а навіть пул організацій з боку державної влади. Це все залежить від об'єкта. Наприклад, якщо ми говоримо про порти, це буде і Міністерство інфраструктури. Якщо це об'єкти, що пов'язані із тепловими мережами, то там можуть бути ще й інші представники органів державної влади.
