Рішення ЄСПЛ щодо люстрації українських чиновників ще не діє, Україна може його оскаржити — Козаченко

Рішення ЄСПЛ щодо люстрації українських чиновників ще не діє, Україна може його оскаржити — Козаченко

Звільнення державних службовців на підставі закону України "Про очищення влади" (люстрацію) призвело до порушення їхніх прав. Таке рішення 17 жовтня ухвалив Європейський суд з прав людини. Якою є наша реакція? Чи буде рішення ЄСПЛ аргументом для Конституційного суду? Про це в ефірі Українського радіо розповіла голова "Громадського люстраційного комітету" Тетяна Козаченко.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

За її словами, рішення ЄСПЛ стало надзвичайно серйозним, тяжким повідомленням. Сьогодні його обговорення дуже потрібне, але в деяких моментах є передчасним:

"По-перше, це більше 70 аркушів. По-друге, воно не вступає в силу, якщо буде оскаржено з української сторони. Для цього є три місяці. По-третє, висновки, які там зроблені, мають як і підстави, і нами частково підтримуються, так можуть бути заперечені, ми повинні з цього приводу дати документи. І вже питання, чи подасть ці документи Міністерство юстиції, бо саме воно уповноважено в цих позовах представляти інтереси і зобов'язане подати пояснення для того, щоб цей розгляд був максимально коректний". 

Тетяна Козаченко зазначила, що закон "Про очищення влади" (люстрацію), який був схвалений в 2014 році, діє до 2024 року.

"Через п'ять років він припиняє свою дію. Він вже п'ять років відпрацював. В квітні 2015 року його почав слухати Конституційний Суд. Відповідно до 77 статті закону "Про Конституційний Суд України" вони повинні були розглянути його протягом одного місяця. Цей термін не підлягає ані пролонгації, ані поновленню. Він діє? Під нього потрапляють посадовці? Це означає, що Конституційний Суд негайно повинен його розглянути для того, щоб він далі або реалізовувався, або був скасований. Конституційний Суд самоусунувся? Він розглядає цей закон з 2015 року більше 4 років, а  повинен один місяць", — сказала вона.

Тетяна Козаченко зазначила, що довкола цього питання є багато міфів. "Коли ЄСПЛ говорить, що під цей закон підпадає багато осіб, то ми їм можемо надати звіт Міністерства юстиції, який можливо вони не бачили, і який потрібно долучити для того, щоб це стало підставою розгляду і остаточного рішення ЄСПЛ. На 700 тисяч посадовців на 40 мільйонів населення під заборони за посадами потрапляє не більше 5 тисяч посадовців", —  сказала вона.

Тетяна Козаченко зазначила, що слово "люстрація" треба розуміти так: тимчасове відсторонення від посади. Тимчасове відсторонення від державних посад — це забезпечення безпеки для того, щоб дотримати прав інших громадян на справедливу, чисту, прозору і функціональну владу.

"Хто поніс за це відповідальність (йдеться про Революцію гідності в 2014 році — ред.) ? Якщо держава й державні посадовці зобов'язані забезпечити державне управління, вони це забезпечили? Вони забезпечили прозору владу чи це призвело до смертей? Ми зараз говоримо лише про відстороненість від посад, а не про кримінальну відповідальність, якої вимагають люди. Виникло питання: хто повинен розслідувати ті трагічні події, які стались? Вони самі себе повинні розслідувати? Тому йшлося, що це такий політично-юридичний акт, маленька конституція, який приймається у виключно історичні моменти, коли в інший спосіб неможливо вирішити ситуацію, коли парламент, судова влада, міліція не працює. Де ви таке бачили, щоб президент країни, генеральний прокурор, міністр МВС, голова фіскальної служби втекли з країни? Хто повинен розслідувати? Самі їх виконавці? Тому відсторонення — це необхідна умова для того, щоб після цього прийшли нові люди для перевірки", — сказала вона.

Нагадаємо, що ЄСПЛ вирішив, що закон про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони займали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів президентства Януковича або на підставі зайняття посад у Комуністичній партії до 1991 року. ЄСПЛ постановив, що Україна має сплатити п'яти заявникам по 5000 євро на відшкодування моральної шкоди.