Чи відповідають закони щодо захисту споживача в Україні стандартам Європи? — відповідає експерт

Чи відповідають закони щодо захисту споживача в Україні стандартам Європи? — відповідає експерт

Про те чи відповідають закони щодо захисту споживача в Україні стандартам Європи говорили в ефірі Українського радіо з головою Правління ГО "Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів "Споживча довіра" Оленою Куликовою.

— Чи відповідають закони прав споживача в Україні стандартам Європи? Саме закони - не те, як їх виконують, а те як вони написані.

Розумієте, не хочеться говорити, скажімо так, про погане. Але насправді стандарти життя і, відповідно, реалізація захисту прав споживачів в Україні, на жаль, далека від європейських стандартів. Так виходить, що в Європі, це ні для кого не секрет, споживач - це дійсно центральна фігура ринку. І всі процеси, скажімо так, вони обертаються навколо інтересів споживача. Споживач захищений у всіх, скажімо так, проявах своїх і на законодавчому рівні, і в побуті і так далі.

В Україні, на жаль, ми далекі від цього. Документи, закони, які регулюють захист прав споживача — це основний Закон про захист прав споживача. Але, на жаль, починаючи з 2014-го року, коли ми обрали напрямок на Євроінтеграцію, почали гармонізувати, проводити певні реформи, почали гармонізувати законодавство, і так вийшло, що багато норм з Закону про захист прав споживача вони просто зникли. Зокрема, у нас цей закон не розповсюджується на харчову продукцію. Тобто споживачі харчової продукції не можуть скористатися....

— Як це?

От таким чином. В 2014-му році ця норма, як розповсюджує сферу дії Закону.

— А так і в Європі?

Ні, в Європі, звісно, ні.

— Так ви кажете, що через те, що ми почали рухатися в сторону Європи, ми почали синхронізувати наше законодавство з Європою і через це, наприклад, зникла норма прав споживачів харчової продукції.

Ні, це відбулося не через те, що ми почали рухатися в Європу. Це було пов'язано, в впеній мірі з тим, що Україна підписала угоду про зону вільної торгівлі. І так вийшло, що одночасно відбулася реформа захисту прав споживачів і в нас з'явився новий орган, якій регулює і захищає начебто права наші — Держпродспоживслужба. Тобто, в принципі, виключення норми не було пов'язане з євроінтеграційними процесами, воно просто співпало по часу.

— А з чим це пов’язано? Чому цю норму виключили? Давайте, якщо ми зачепили це питання про те, що виключили норму про Захист прав споживачів харчової продукції. Куди вона ділося?

Воно нікуди не ділось. Воно передалось з точки зору функції повноважень. Держпродспоживслужба в нас підпорядковується Міністерству аграрної промисловості. Зараз у нас два міністерства об'єднані. Але чотири роки сфера дії регулювалася законами про харчову безпеку тощо. Тобто були інші закони, які регулювали харчову безпеку. А от саме те, що стосувалося сфери харчової продукції, коли споживач купує неякісний продукт, от ця норма саме з Закону про захист прав споживача зникла. Так вийшло.

— Давайте про наступне поговоримо. От зараз з’явилася нова влада, нова Верховна Рада, новий Кабінет міністрів. До них величезні очікування. Як ви вважаєте, які закони чи можливо комплекс законів повинна прийняти нова Верховна рада, Кабінет міністрів разом з президентом затвердити, аби вдосконалити захист прав споживачів в нашій країні?

Тут питання навіть не стоїть у тому, які закони треба прийняти. Тут треба розуміти, що система захисту прав споживачів, вона має бути в цілому реформована. Знову ж таки, як я вже сказала, на жаль, сфера дії Держпродспоживслужби, до якої було віднесено от саме захист справ споживачів. Як вам сказати… Вона в деякій частині своїй не задовольняє потребам споживачів. Тобто як може Держпродспоживслужба, яка в принципі підпорядкована Міністерству сільської промисловості, займатися захистом прав споживачів у сфері там електронної комерції, страхових послуг і так далі. І коли ми говоримо про реформування системи, то це має бути орган, який буде в стані всі ці питання вирішити, мати для цього і спеціалістів, і компетенцію, і кошти найголовніше, для того, щоб проводити якісь певні заходи в цих сферах.

— Якщо по-простому, що треба прийняти які закони, що ухвалити?

Ще раз кажу, у нас до євроінтеграційного курсу існувала інспекція з захисту прав споживачів. Це був самостійний орган, на базі якого в принципі всі євроінтеграційні процеси було впровадити якраз найпростіше. Але пішли іншим шляхом. Створили службу, яку наділили великою кількістю навіть не повноважень, а обов'язків поклали на них велику кількість. З якими вони фізично не можуть впоратися. Держпродспоживслужба, якій було передано захист прав споживачів…

Найголовніше з документів, які треба прийняти — це прийняти новий Закон про захист прав споживачів, який якраз і буде відповідати цим всім європейським нормам і правилам.

Олена Куликова. Фото Facebook