"Проблема самогубців в нашому суспільстві є і нам здається, що це через те, що таким є саме суспільство, але це не так. Наприклад, в Швеції, де гарно побудоване суспільство і люди живуть дуже добре, рівень самогубств значно вищий, ніж в нас. Також і в Японії, країні, яка технологічно займає перші місця в світі. Якщо говорити про статистику, то у світі кожні сорок секунд одна людина закінчує життя самогубством", – розповів Михайло Матяш.
За його словами, серед самогубців є значна частка й людей зрілого віку: "В досить швидкоплинному часі люди старшого віку "плюс-плюс" ще в 90-ті роки стикнулися з тим, що змінилися світоглядні поняття, коли за них ніхто нічого більше не вирішував, потрібно було самостійно шукати роботу, формувати таке поняття як "самозайнятість", підвищувати кваліфікацію, коли держава вже не буде тебе вчити безкоштовно. Тому перший фактор – це зміна життєвих пріоритетів, другий – це набуття до цього віку таких життєвих страждань, які мають властивість накопичуватись. Також важливим є й те, що людина зрілого віку сьогодні, мені здається, не прийшла до віри. Адже в кожній релігії, вірі є поняття "гріха" і того, що самогубство – це саме гріх".
"Щоб мати змогу попередити самогубства, дуже важливо дослідити, що людина хоче. Адже однією з причин суїцидів є те, що людина відчуває біль, а вона не повинна з ним жити. Коли хтось залишається наодинці зі своїм болем, приймає рішення закінчити життя самогубством. Тому цьому має зарадити система охорони здоров’я через доступність медикаментів", – зазначив психотерапевт.
Також побудує стереотип, що наважуються на саомогубство самотні люди, але, за словами Михайла Матяша, це не так: "Коли людина зрілого віку залишається самотньою, це, як не дивно, не підштовхує її до цього кроку. Вони більш самодостатні. А от був нещодавно випадок, коли син недогледів, що мама викинулась з вікна. Чому? Тому що він присвятив життя її забезпеченню і в матері було відчуття, що вона має опору. Проте інше відчуття – що вона не хоче цю опору обтяжувати, хоче, аби він звільнився від цього тягаря".
"Окремо зазначу, що люди, які закінчують життя самогубством, насправді не страждають від психічних розладів: в них в 2,5 рази рідше вони зустрічаються", – звернув увагу психотерапевт.
Тому, підсумовуючи, Михайло Матяш наголосив: "Самогубці – це не люди з психічними розладами і вони не самотні, в них є родичі. Проте рівень душевних страждань перевищує рівень бажання жити".
ФОТО: pixabay
