Вайбер: пекло чи корисна річ?
Вайбер — це інструмент, і ставитися до нього потрібно як до інструмента. Нам важливо зрозуміти, як цю річ використовувати так, щоб це було безпечно та виконувало ті функції, які на нього покладені. Дуже важливо мати швидку комунікацію, яка намагається дати швидкі відповіді на питання, які зазвичай виникають у дорослих людей до вчителя, один до одного, наприклад, коли діти посварились. Тому цей інструмент можна використовувати з великою користю, але тоді, коли ми маємо певні правила використання.
Встановіть групові правила чату
Месенджери потрібні для того, щоб ми мали швидку та правильну інформацію від першоджерела. Якщо ми говоримо про чати, які стосуються окремої спільноти, де люди один одного знають, то, можливо, треба встановити первинні правила.
Часто у робочих чатах є привітання, а це недотично до роботи. Для цього варто створити окремий чат за бажання. Або прописати, що цей час є виключно для уроків, наприклад, вчитель надсилає домашні завдання, і всі діти мають домашнє завдання. Тобто перше правило — ми спілкуємось на одну тему. По-друге, не потрібно писати "дякую" абсолютно всім. Якщо ти зрозумів інформацію, то просто її лайкни. По-третє, особисті питання не варто обговорювати у груповому чаті. Якщо хочете щось обговорити з людиною, напишіть їй у приватні повідомлення.
Фото — betanews.com
Батьківські чати — місце, де порівнюють дітей?
Будь-яке порівняння не є добрим знаком для дитини: якщо мене порівнюють, значить, орієнтуються не на мої особистісні інтереси, мої можливості, а орієнтуються на еталон, вищий чи нижчий за мене. Це дуже небезпечна штука. Треба розуміти, що порівняння — це найкрутіша демотивуюча штука. І коли батьки думають, що просто запитали про оцінки інших дітей, їхня дитина вже вважає, що її з кимось порівнюють. І вчителям не варто у чатах давати привід для порівняння дітей.
Як зменшити тривожність та батьківський надконтроль
Батьківський надконтроль може позбавити дитину можливості щось робити самостійно. Хорошим мамам треба зрозуміти власну тривожність. Перше — безпека моєї дитини і як саме я її контролюю. Безпека моєї дитини — це те, чому я її навчила і як цю безпеку самій собі забезпечити. Тому що якщо її безпека — це моя турбота, то дитина віддає це батькам, тобто ви про це й піклуйтеся. Якщо ми скажемо дитині, що вона відповідальна за те, що з нею відбувається, тоді ми стаємо більш спокійні за дитину.
Хороша мама: яка вона?
Ідеальної мами немає і не може бути. Є достатньо хороша мати — та, яка саме для цієї дитини є хорошою. Якщо мати підтримує дитину тоді, коли їй це потрібно і не лізе тоді, коли не потрібно, мабуть, це і є достатньо хороша мати. Хороша мати — це не та, яка весь час опікується тільки дитиною. Це та мати, яка сама є щасливою, яка є зразком для наслідування, яка є людиною зі своїми поглядами та бажаннями, тобто коли бажання дитини не є бажаннями мами. Якщо ми це зрозуміємо, ми не будемо нав’язуватися дитині.
Фото — pexels.com
