Штовханина за участі Юлії Мендель
З приводу штовханини речниці президента Юлії Мендель із журналістом "Схем" Сергієм Андрушком, Олександр Мартиненко, який сам свого часу був речником президента Леоніда Кучми, вважає, що тут мала місце недостатня координація дій і прес-секретар виконувала не властиву їй функцію охоронця.
"Я думаю, ніхто не давав їй команди кидатися на людей. У всьому світі трапляються випадки, коли президент не відповідає на запитання журналістів. І у нас такі випадки були — він не хоче контактувати з цією людиною, а людина хоче поставити питання, у нас на ці речі були спеціально навчені люди — охорона, яку навчали спілкування і контактам із журналістами. Було вказано, що охоронці ніколи не можуть застосовувати силу, когось бити чи штовхати. Тільки спиною або корпусом м’яко відводити, обережно. І коли це не працює, тут починається те, що Мендель "кидається на амбразуру". Цього робити звичайно прес-секретар не може, це не його функція, а президент в такому випадку може зробити дуже красивий жест, сказати прес-секретарю "почекайте", з будь-якої ситуації можна вийти красиво. Я не вважаю, що це щось страшне, це робочий момент, це правда, просто головне, щоб він не перетворився в тенденцію", — вважає Олександр Мартиненко.
Комунікації щодо реформ
Щодо комунікації влади з суспільством через пресу в контексті висвітлення реформ, експерт вважає, що вже сьогодні є величезні проблеми.
"Сьогодні найбільш кричущий випадок — це земельна реформа, в якої важке минуле. Є стереотипи людей, є погляди й переконання. Це просто дуже серйозний і негативний для цієї реформи фон, і його, дійсно, треба ламати, працювати з людьми, розповідати", — підкреслює Матиненко.
Він наголошує на низькому рівні експертів із соціально-політичних питань, які мали б давати фахові коментарі для суспільства.
"Низька база експертів і представників влади — депутати не підготовлені всі, міністри не всі яскраві. Тоді краще переконати експертів, і нехай вони йдуть і розповідають. От цього розуміння поки немає — уперлися в особистості. Немає людей, які, з точки зору влади, можуть красиво відповісти, і опонувати, наприклад, Юлії Володимирівні Тимошенко", — говорить медійник.
Телемости з російськими медіа
Щодо комунікації українського суспільства з російським через медіа, Олександр Мартиненко вважає, що це безумовно потрібно робити, але для початку ці дискусії варто проводити без участі ЗМІ та телемостів.
"Потрібно знаходити майданчики, на яких люди почнуть розмовляти між собою. У мене такий досвід був. Коли починаєш розмовляти, багато речей відходить на другий план і починається пошук якихось спільних точок. Але це — дуже делікатний процес, і він має проходити в тиші", — переконаний генеральний директор "Інтерфакс Україна".
Богдан, якому не потрібні журналісти
У відомій репліці Андрія Богдана, що нова команда обійдеться в комунікаціях без журналістів і спілкуватиметься напряму з людьми, Олександр Мартиненко вбачає лише приватну позицію глави ОПУ:
"Це не зовсім так. Це точка зору однієї людини. В команді так не думають, тому що це важливо. Є розуміння, що кінцевий споживач усіх цих зусиль — це конкретний громадянин України, який голосував за "Слугу народу" — оце для них важливо. І донести до них сигнал роликом із Зеленським, а не інтерв’ю — для них просто простіше і технологічніше. З іншого боку, вони уважно дивляться і слухають, що про них пишуть і що говорять", — говорить Олександр Мартиненко.
Ніколи не пізно починати
На його думку, зміну комунікацій між владою і суспільством найближчим часом ми навряд чи побачимо, а в середньотерміновій перспективі, до кінця року — він сподівається, що це станеться.
Популярну нині фразу про те, що комунікацію між владою і суспільством провалено, Олександр Мартиненко радить не сприймати категорично:
"Це ніколи не запізно, це треба починати робити, нічого не пропало. Знову ж таки, цифри довіри до влади говорять про інше — поки що всі довіряють. Але це не означає, що це так має продовжуватися й далі".
