Він нагадує, що ще в радянські часи було відкрите родовище берилію, але на той час його не розробляли з різних причин. У 1969 році було створено Поліський природний заповідник.
"Там протягом багатьох десятків років природа зберігається у незмінному стані. Це особливо актуально в умовах, коли такі кліматичні зміни по всій планеті. Нам треба якісь об’єкти, які покажуть, як можна розвиватися без втручання людини. Але про родовища берилію згадали наші ділки, яким хочеться заробляти побільше. Тому почали процедуру отримання дозволів у заповіднику на видобуток. Прокуратура виграла першу інстанцію у Житомирській області, а потім апеляційний суд програла. Держгеонадра видали дозвіл, продали його на аукціоні й тепер маємо цю проблему", — розповідає Петро Тєстов і наголошує, що заповідник є найсуворішою категорією природного фонду — там можна проводити лише наукові дослідження і лише за дозволом.
"Якщо зважати на процедуру ОВД і практику Міністерства про ОВД щодо інших аналогічних об’єктів, якщо, зазвичай, звіт такий, неякісний, показує, що вплив на територію заповідної зони дуже значний, — то Міністерство, зазвичай, такі звіти відхиляє. Але ми всі розуміємо, що в нас, окрім законності, є ще таке питання "телефонне право", і ми дуже боїмося, що дуже впливові люди, які стоять за спробою видобутку берилію в заповіднику, будуть використовувати всі засоби тиску на Міністерство. Але ми дуже сподіваємося, що Міністерство зможе вистояти проти такого тиску і дасть висновок ОВД, у якому буде чітко написано, що видобувати берилій у Поліському заповіднику недопустимо", — розповідає аналітик організації "Екологія. Право. Людина".
Петро Тєстов зауважує, що компанія каже, нібито шахта буде за межами заповідника, видобуток буде на глибині 400 метрів, все буде добре очищатися.
"Я зовсім нещодавно був у Кривому Розі. Цілі хати й вулиці йдуть під землю. Звісно, коли видобуваєш під землею, порушується гідрологічний режим, вода протікає зверху, стають породи менш міцними. Це перше. А друге — можна подивитися на річку Інгулець у Кривому Розі – там руки навіть бояться помити. Таке майбутнє буде чекати на річки Перга й Уборть, бо, крім шахт, планується побудова великого гірничо-збагачувального комбінату", — наголосив він.
"Пержанська рудна компанія" публічно не реагувала на побоювання екологів.
Фото - uk.wikipedia.org
