"Одні пам'ятають ковбасу за 2.20, а інші — тюремні ув'язнення". В Києві відкриють виставку про міфи та реалії радянської доби

"Одні пам'ятають ковбасу за 2.20, а інші — тюремні ув'язнення". В Києві відкриють виставку про міфи та реалії радянської доби

У Києві завтра відкривається виставковий проєкт "Battle of memories: міфи та реалії радянської доби", який має на меті розвінчати міфи минулого та привести у дію механізми здорового скепсису щодо нав’язуваних світоглядних позицій і кліше. Про історичну пам'ять, реалії життя у Радянському Союзі — в ефірі Радіо Культура розповіли співкураторка виставкового проєкту, начальниця управління інституційного забезпечення політики нацпам'яті Українського інституту нацпам'яті Наталія Іванченко, співкураторка виставкового проєкту, директорка музею міста Кам’янське Наталя Буланова, а також науковий консультант проєкту, історик Кирило Галушко.

0:00 0:00
10
1x
Програма:

"Пам'ять про Радянський Союз в головах людей заклалася по-різному. Одні пам'ятають ковбасу за 2.20, а інші — тюремні ув'язнення. Ця пам'ять є кардинально різною. Ми говоримо про те, що пам'ять селективна і відбирає ті речі, які є важливими для людей. Ми говоримо про те, що ця пам'ять і досі впливає на сьогодення та наше майбутнє. Ця пам'ять часто не відповідає фактажеві і не є об'єктивною. На цій виставці ми намагаємося показати, якою насправді була пропаганда, якою була реальна дійсність і як це запам'ятали різні групи людей. Ми хочемо показати різні пам’яті і дати відвідувачам можливість самим сформувати своє уявлення про ту епоху" — розповіла Наталія Іванченко. 

За її словами, виставка першочергово спрямована на молодь. "За допомогою інтерактивних та мультимедійних засобів, за допомогою аудіо- та відеоряду ми сконструювали реальність тієї епохи, яку покажемо молодим людям", —  додала вона. 

Наталія Іванченко зазначила, що сталінські часи в пам'яті людей все-таки пов’язують із репресіями та жахіттями. Тому для показу взяли той час, за яким ностальгують люди: це 196080-ті роки. "Цей період більше сфокусований на епосі Леоніда Брежнєва. За соціологічними даними, близько 30% українців тією чи іншою мірою відчувають нотки ностальгії за тим часом", — зазначила  Наталія Іванченко.

Наталя Буланова розповіла про найбільший міф радянської доби, який хочуть розвінчати на "Battle of memories". "Вважається, що за радянської доби для радянської людини були доступні усі цінності. Цей міф настільки глибоко вкоренився у свідомість, що подолати його досить важко. Вважається, що люди ностальгують як за своєю юністю, так і за ковбасою, яка була за 2.20, але не за тією системою, яка існувала. Реально ніхто не задумувався, в якому оточенні тоді існувала "маленька людина". Що це була диктатура, яка чітко характеризується вертикаллю влади", — розповіла Наталя Буланова. 

За її словами, в радянські часи був також поширений міф, що СРСР — це такий собі "голуб миру".

"Цей міф побутує і зараз на рівні повсякденної свідомості, переважно серед людей старшого покоління. Варто тільки згадати Афганську війну чи розбудову військово-промислового комплексу. На виставці ця розбудова дуже чітко прослідковується на прикладі нашого міста Кам’янське (колишній Дніпродзержинськ). В 1949 році відомство Берії розпочало будівництво секретного заводу №906 для виробництва палива для атомної бомби. До цього ця територія була зачищена. Ті молоді люди, які брали участь в ОУНівському русі, навіть читали українські листівки чи говорили про самостійну Україну під час німецької окупації, всі були виявлені, заарештовані, вислані. Фактично, коли почалося будівництво заводу, одночасно стали нищити це велелюдне козацьке село, яке входить до теренів міста Кам’янське. Наразі залишилась єдина Шоста сотня зараз це мертве село. Будівництво у 1991 році згорнули, на сьогодні там маємо жахливий стан екології", — розповіла Наталя Буланова.

Кирило Галушко додав, що на виставці "Battle of memories: міфи та реалії радянської доби" будуть представлені ті ідеї, які плекали дисиденти.

"Радянська міфологія водночас готувала антитезу для себе. Люди весь час зіштовхувалися з подвійною реальністю. Одна з них декларативна, офіційна. Щоб реалізуватися та зберегти якісь речі, які для людини були важливими у суспільному сенсі, треба було займатись українським дисидентством. Радянська система змушувала концентрувати ідеї у різних формах для того, щоб це можна було комусь передати. Тобто вона формувала панування чуток, які існували поруч із офіційною газетною інформацією тощо. Люди знали, що вірити офіційним джерелам інформації не варто. Тому коли ця система економічно та політично посипалась, уже були готові якісь сурогатні думки, що були кинуті в маси. Такі собі ембріони української національної ідеології", —  розповів він.

Читати також: Експерт: і Перша, і Друга світові війни показали, що відбувається з народом, позбавленим державності

Виставка "Battle of memories: міфи та реалії радянської доби" поділена на інформаційні блоки-експозиції: 

1. "Дорогой Леонид Ильич". Культ вождя.

2. "СССР  — оплот мира". Радянський імперіалізм.

3. "Моральный кодекс строителя коммунизма". Контроль свідомості.

4. "Соблюдай бдительность". Переслідування інакодумців.

5. "Все для блага человека". "Совковий" побут.

6. "Органы не ошибаются…" Людина проти системи.

Ініціатива також передбачає низку заходів: панельну дискусію за участі відомих істориків, семінар для регіональних музеїв за участі міжнародних спікерів, кураторські екскурсії.

Вперше в Україні відбудеться презентація дослідження професорки Бременського університету Cюзанни Шаттенберг "Леонид Брежнев. Величие и трагедия человека и страны". Для студентів та школярів передбачена освітня програма, через яку вони зможуть відчути життя "маленької людини" в СССР: як вона почувалася, що могла бачити, читати, яку музику слухати (за книгою української письменниці Зірки Мензатюк).

Заплановані у межах проєкту заходи сприятимуть вирішенню конфлікту між нав’язуваною (маніпулятивною) та об’єктивною історичною пам’яттю, формуванню правдивого відображення минулого у людській свідомості заради сучасного та майбутнього.

Виставку можна відвідати за адресою: вул. Лаврська, 19, Музей Івана Гончара.