Полон – це втрата контролю над власним життям
Коли ми говоримо про полон – це особливий досвід. Він відрізняється від будь-якої травми. Тому що життя людини залежить від тих, хто її катує. І це дуже складно. Розумієте, як має викривитись психіка для того, щоб виживати у таких умовах?
У кожного з полонених своя історія, власне сприйняття, але є дещо, що можна узагальнити: це відсутність волі, власного рішення. Ти не приймаєш рішення, коли тобі їсти, що тобі робити, куди тобі піти. Фактично це втрата контролю над власним життям.
Ми завжди платимо за кожну свою дію, але нас лякає невідомість
Все має ціну. І з цією ціною є певний маніпулятивний момент. Нас дуже лякає невідомість. Якийсь конкретний злодій під ліжком для нас менш страшний, аніж щось абстрактне, бо від невідомої небезпеки ми не можемо себе захистити.
Коли люди кажуть про жахливу невідому ціну, яку ми за це (за обмін полоненими – ред.) сплатимо, купа людей лякаються. Але насправді ніхто не знає, яка буде ціна. От тільки врахуйте, що ми за кожну свою дію щось платимо.
35 людей повернулися додому, 35 сімей дочекалися близьких. Я народилася в країні, яка жила за принципом "Лес рубят – щепки летят", і частина моєї родини стала тими щепками. Я дуже хочу жити в країні, для якої життя людини – це цінність. І щоб наші полонені знали про це.
Особисто я готова платити за те, щоб мені повернули цінне.
Не завжди у словах "я втомився від війни" є сенс
Люди, які кажуть, що вони втомилися від війни, мають розповісти, як саме війна присутня у їхньому житті, чому вони від неї втомилися, як вона на них впливає і який вихід вони з цього бачать. Це про аналіз власного життя і про те, що люди повторюють чиїсь слова, не вкладаючи у них власний сенс.
Що таке травма?
Травма, і з точки зору психолога, і з точки зору фізіолога, – це втрата цілісності. Коли ми психологічно або фізично не витримуємо певне навантаження, воно завелике для нас, ми втрачаємо цілісність.
Якщо надто сильно натиснути на руку, кістка зламається. Те саме і з психічними навантаженнями. Є поняття психологічної пружності – це той рівень стресу, який може витримати людина. У різних людей він різний.
Як люди реагують на стрес?
Три базові стресові реакції – це "бий", "біжи", "замри". Тому хтось у стресі буде виглядати дуже впевнено і агресивно, можливо, буде хамити, буде зухвалим, хтось просто буде гордо мовчати, а хтось буде "тікати", ухилятися від розмов.
Існують ще реакції "дисоціюй" – тобто "це не зі мною", "підкорюйся" – усім відомий Стокгольмський синдром та "товаришуй". Від самого початку стресові реакції вивчали на чоловіках, пізніше долучили й жінок, і "товаришуй" – це така жіноча реакція, коли жінки у стресовій ситуації об’єднуються, щоб діяти. І це нормально.
Травма може виникнути в кожного
Якщо говорити про руйнування цілісності – завжди є певна межа, яка зруйнує цілісність. Не існує людей, які можуть витримати будь-що. Це нереально.
З іншого боку, більшість людей здатні витримувати значні навантаження і відновлюватися після них, ховати всередині і жити далі.
"Герої" – це звичайні люди, яким доводиться виправляти наші недопрацювання. Вони мають право бути такими, якими є
Герой – це робота. Собача робота, насправді. У нас виникає потреба в героях, коли ми щось недопрацювали, і тому хтось надзусиллями має виправити те, що ми недопрацювали.
Візьмемо для прикладу Чорнобиль: хтось не допрацював по-людськи, і тому нам знадобилися герої, які ціною власного життя рятували світ. До того, як виникла ця потреба, вони були нормальними людьми. Але сталося так, що їм довелося стати героями.
Людина, яка зробила надзусилля і врятувала світ – здавалося б, усе, ці люди мають право бути такими, якими вони є. Але ми ж їм цього не дозволимо.
Чи може травма мати позитивні наслідки?
У природі буває так, що на місці зламаної гілочки виростає дві. Місце зламу стає місцем зростання. Для людей травма може стати місцем розвитку, місцем самоусвідомлення. Це часто можна побачити у людей, в яких діагностували онкозахворювання: людина змінюється, переосмислює життя, знаходить час для того, щоб жити, творити. І всі дивуються: звідки у тебе стільки енергії взялося? Просто відбулося оце посттравматичне зростання, переусвідомлення власного життя.
Фото - pixabay.com
