Мобільний додаток

Нова Верховна Рада: чи є місце для інтриги за такого складу парламенту?

28.08.2019 р., 09:47

Вже 29 серпня відбудеться урочисте перше засідання Верховної Ради дев’ятого скликання. У новому складі парламенту буде 424 депутати, серед них — 254 представники президентської "Слуги народу". Вперше в історії українського парламентаризму складається ситуація, коли партія-переможниця не має потреби формувати більшість, натомість вона нею вже є. Чи справді президентська політсила єдина, скільки всередині неї уже є груп впливу, та що повинно зробити керівництво партії, аби не допустити її розколу й одночасно подолати вічний бич українського парламенту — кнопкодавство та прогули, – аналізували голова Центру "Ейдос" Віктор Таран та аналітик Громадського руху "Чесно" Дмитро Черетун.

Ви є оптимістами чи песимістами щодо роботи нового парламенту?

Віктор Таран: Для того, щоб ми говорили про певний оптимізм чи песимізм, мають бути якісь критерії оцінювання. Для того, щоб ефективно оцінювати парламент, давайте зрозуміємо, що це таке, де він з’явився, яка його ідея, місія, і що він має нести для людей. Парламент — це традиційне місце зібрання різних кластерів суспільства, які повинні контролювати виконавчу владу. Що найголовніше, це інститут репрезентації інтересів виборців і контролю за владою. Що важливо, виборці повинні мати доступ до народних обранців, а народні обранці повинні мати інструменти захисту своїх виборців. Проте, ми маємо розуміти, що один депутат може бути ефективним, коли є певна кількість виборців на народного депутата. Давайте подивимося, що нам пропонують в тому, що називають парламентською реформою…

Якщо переформатувати запитання: чого ви очікуєте від парламенту в ідеалі?

Віктор Таран: В ідеалі, вони анонсували парламентську реформу, але те, що вони пропонують, нею не є. Це певні часткові зміни по формі, але не по суті. Пропонується зменшити кількість народних депутатів. Ідея дуже цікава, нібито. Але зараз вона шкідлива. У нас парламентсько-президентська республіка і зменшення кількості депутатів збільшить кількість репрезентативності на одного виборця. Тоді ефективність роботи кожного депутата буде зменшено. Достукатися до депутата буде важче, працювати в комітетах і просувати наші інтереси буде набагато важче.

Пане Дмитре, ви оптиміст чи песиміст відносно нового парламенту?

Дмитро Черетун: Рух "Чесно" послідовно моніторить роботу парламентів різних скликань і виявляє ті чи інші порушення з боку народних депутатів вже кількох скликань. Тому, звісно ж, ми б хотіли побачити від партії "Слуга народу" те, наскільки вони рішучі в тому, як вони будуть боротися з тими захворюваннями, на які хворіли вже кілька скликань Верховної Ради. В першу чергу, це кнопкодавство та прогульництво а ці речі взаємопов'язані. Бо зокрема низька дисципліна народних депутатів, в тому числі, породжує кнопкодавство.

Ми чули різні заяви від президентської партії про те, як вони планують побороти кнопкодавство. Одна з останніх заяв — планується запровадити сенсорну кнопку, яка реагуватиме на відбиток пальця депутата. Звісно, ініціатива звучить добре, але чи буде вона реалізована, ми подивимось. 

Були ідеї притягнення депутата до адміністративної відповідальності. Але питання в тому, наскільки це ефективна міра покарання. Тому що депутат може заплатити штраф і далі кнопкодавити. Якщо йдеться про позбавлення мандату, то громадськості може сподобатися ця ідея, але, на нашу думку, мають бути запроваджені механізми не покарання, а запобігання.

Партія Слуга народу” позбавила нас головної інтриги — перипетій формування більшості. Чи інтрига таки буде?

Віктор Таран: У нас тепер не буде проблем ні з кнопкодавством, ні з чим. У них є своя більшість і вони будуть голосувати. В чому проблема з кнопкодавством? Це не проблема прогулів. Якщо ми подивимося досвід європейських країн, дуже часто парламенти напівпусті і часто йдуть голосування від більшості присутніх у залах.

Чи можливі конфлікти всередині більшості?

Віктор Таран: Гарна новина для українського народу в тому, що монолітної більшості немає. Там вже існує, за різними оцінками, від 4 до 6 груп, які між собою конкурують. І всі намагання позбавити депутатів недоторканності, надати право вигнати за прогули чи неправильне голосування — це намагання партії “Слуга народу” поставити своїх депутатів у ярмо і зробити зі своїх депутатів реальних слуг, які будуть ходити і натискати на кнопочки. Це якраз погано.

Ми багато критикували Порошенка, але при номінальній фракції у 144 депутати, на голосування виходило не більше 100–110 голосів. Завжди у нього не голосували ті чи інші. Якщо ми говоримо про демократію — це нормально.

Як ви гадаєте, Слуга народу” буде в цьому сенсі демократичною партією?

Віктор Таран: Ні. Оскільки там існує багато різних груп впливу, які дуже по-різному туди потрапили, то за оцінкою самих слуг народу, одночасно там є представники того, що ми називаємо національно-демократичним табором і відверті “ватники” з проросійського світу. Ми бачимо лібералів та лібертаріанців, і соціалістів та дирижистів. У них на одні і ті самі речі різні погляди. Це буде означати, що фракція зсередини вибухатиме. Це означатиме, що єдності не вийде.

Пане Дмитре, для вас інтрига у чому полягатиме?

Дмитро Черетун: Якщо говорити про єдність лав фракції “Слуга народу” у Верховній Раді, можливо для когось інтриги і не має. Але для мене вона зберігається. Бо є така група ризику як мажоритарники. Звісно, вони поки що перебувають під брендом фракції. Але якщо фракція не вживатиме якихось заходів на законодавчому рівні, щоб запобігти виходу з фракції мажоритарників, а зараз мажоритарники ніяк до неї не прив’язані, — вони, на відміну від списочника, не можуть понести якесь покарання за те, що вийшли з фракції. Можливо керівництво фракції розгляне можливість закріпити привязку мажоритарника до фракції. 

Можливо ми найближчим часом побачимо протистояння керівництва цієї політсили, яке намагатиметься зміцнити лави фракції. З іншого боку, можливі певні відцентрові рухи.

Спецпроект Українського радіо "Еволюція виборця" — це 20 аналітичних ефірів та 3 публічні заходи. Його основні завдання: аналізувати сучасні політтехнології та методи впливу, робити факт-чекінг заяв представників різних політичних сил, розвінчувати маніпуляції, міфи та фейки. Його мета: сприяти розвитку критичного мислення громадян, аби вони об'єктивно оцінювали те, що відбувається, та могли робити вільний, усвідомлений вибір.

Слухати всі ток-шоу.

Слухайте спецпроект у вівторок та четвер, початок о 18:10.

Проєкт реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Матеріал підготував Роман Кот.

Нова Верховна Рада: чи є місце для інтриги за такого складу парламенту?

Новини по темі