"Українські роботодавці намагаються збалансувати свою пропозицію та попит тих, хто шукає роботу: заробітна плата, яку пропонують потенційним працівникам, щокварталу на 300-400 грн зростає. В Дніпрі, наприклад, найнижча оплата становить 12 тисяч гривень, в Києві — в середньому 14460 гривень. Проте навіть у такій ситуації ми не зможемо дістатись до зарубіжних зарплат, де середня місячна оплата праці складає 42 тисячі гривень", — розповідає Тетяна Пашина.
За її словами, у такій ситуації роботодавці мусять щось робити, але вони не чарівники, вони бізнесмени: "Якщо бізнес незбалансований, то зарплату робити суттєвою не виходить з об’єктивних причин. Як показує практика, пошукачі роботи не хочуть чекати, коли роботодавець зможе забезпечити їм належний рівень оплати праці, вони хочуть, щоб з/п була прийнятною вже "на вході". Тому, якщо треба грошей, люди змушені виїжджати за кордон, де зароблять їх за невеликий проміжок часу, а не за роки".
"Якби наша зарплата складала 65-70% від сусідських, люди б не їхали", — наголосила експертка.
Також вона звертає увагу на віковий ценз, який мають роботодавці в Україні: "І за потрібністю у роботодавців, і за вимогами молодь в Україні є і буде "золотою". Але, якщо ми кажемо про 45+, я маю надію, що роботодавці зрозуміють, що цим людям ще років 20 треба працювати до пенсії. Зараз їх беруть за вимушеною необхідністю, коли молодь не зголошується. А в США, наприклад, сегмент 65+, 80+ є найбільш приростаючим".
Щодо перспектив найближчих років, то, за словами експертки, найбільше пропозицій роботи для тих, хто її шукає, буде у сфері виробництва та діджитал-програмування.
ФОТО: pixabay
