Як змінився Крим після 2014 року та чи безпечно там журналістам та правозахисникам – розповідає журналіст Ібрагімов

Як змінився Крим після 2014 року та чи безпечно там журналістам та правозахисникам – розповідає журналіст Ібрагімов

Як змінився Крим в очах правозахисників та громадських активістів, чи безпечно їм працювати на півострові, якими є найгучніші справи проти кримських татар розповів Українському радіо в програмі "Активізація з Людмилою Тягнирядно" журналіст, що працює у Криму Тарас Ібрагімов.

Ведуча:

Людмила Тягнирядно

 Вже минуло п’ять років з часу анексії Росією українського Криму. Що змінилося за цей час у свідомості кримчан: як українців, так і росіян, які тепер також там проживають?

– Якщо говорити про звичайних жителів Криму, які стараються не помічати порушень прав людини, в них пройшов чи проходить процес звикання і асиміляції до тих умов, в яких їм доводиться жити після 2014 року. Це якщо говорити про кримчан, які не висловлюють свою позицію, а намагаються жити буденним життям. Якщо говорити про українців, які мають свою політичну позицію, багато хто мовчить і говорить на кухнях з близькими людьми. Більше предметно можна говорити про кримських татар і тих людей, які не приховують свою позицію.

 Яка частка таких людей? 

– Я думаю, це весь кримськотатарський народ. Вони люблять говорити про ненасильницький мирний опір.

– Розкажи про найгучніші справи спротиву кримських татар, якими ти займаєшся.

– Основна частка таких справ – це "Хізб ут-Тахрір", головна стаття за якою дуже легко звинуватити будь-якого кримського татарина. Вона звучить як "участь у терористичній організації", адже ця організація визнана в Росії терористичною і заборонена. За цією статтею сидить вже більше 60 людей. Одна з найбільш гучних справ – це «справа 25-ти», коли за однією справою на лаві підсудних буде сидіти 25 людей.

Тероризм в Криму має форму "паперового": якщо, наприклад, ви вдома маєте якісь книжки на релігійну тематику чи берете участь в релігійних зборах. Або якщо ви й не знаєте про організацію "Хізб ут-тахрір", а просто є мусульманином, який молиться, ходить до мечеті. До вас приходять з обшуком і кажуть, що вас звинувачено у тероризмі і ви сядете на 10-15 років.

Також є справи проти громадянських журналістів чи людей, які працюють журналістами за покликанням. Такою є справа мого знайомого, яка слухається зараз в Ростові, бо тільки суд цього міста може розглядати справи за такими тяжкими статтями. Так от, він ніби ще до анексії Криму створював ролики для youtube про "Хізб ут-Тахрір", хоча працівники ФСБ зізнаються, що раніше він приходив під суди, писав щось про політичні справи. Вони кажуть: "Ми його попереджали, що не варто цього робити, а він нас не послухав, от тепер й сидить в тюрмі".

– Чому, на твою думку, не відбувається повернення українців, тих же моряків, навіть після дипломатичних перемовин?

– В тому то і суть політичних справ, що коли трапляється обмін чи людина виходить з-під арешту – це результат політичних кулуарних ігор. Мені складно пояснити, чому не обмінюють, наприклад, Олега Сенцова.

Слухати повну версію.

ФОТО: Українське радіо