Проблема нераціонального поводження зі сміттям в Україні має глобальні масштаби: вторинна сировина, яка може бути вилучена зі сміття та перероблена, викидається на полігони, а близько 50% макулатури закуповується за кордоном. Про це Українському радіо в програмі "Сьогодні.Зранку" розповів голова правління Асоціації підприємців в сфері поводження з небезпечними відходами Кирило Косоуров.
Ведучі:
Дмитро Хоркін, Тамара Гусейнова
"Україна потрапила на дев'яте місце в рейтингу країн з найбільшою кількістю сміття на особу тому, що ми дійсно потерпаємо у відходах. За роки незалежності процеси цивілізованого поводження зі сміттям так і не напрацювались. Єдине, до чого ми дійшли — це закопувати сміття у землю на полігонах. Хоча ситуація настільки страшна, що ми вторинну сировину, яка може бути вилучена з відходів, викидаємо на полігони, а близько 50% макулатури закуповуємо валютою за кордоном. Тобто ми настільки багата нація, що свої гроші закопуємо і забруднюємо довкілля, а потім знову за власні кошти фінансуємо іноземні структури, які здійснюють збирання та переробку відходів", — розповідає Кирило Косоуров.
За його словами, найстрашніше, що ми маємо зараз в Україні, — це сміття в головах наших громадян: "Існує декілька систем поводження з відходами і найефективніші з них — це коли відбувається максимальна мінімізація відходів на стадії їхнього утворення, в оселях та на виробництвах, коли люди сортують сміття. Звісно, вищий пілотаж — це взагалі не утворювати відходи, тим паче, що економічно доведено, що це в 2-3 рази дешевше для домогосподарств, ніж передача на переробку".
"Другий спосіб поводження з відходами — це повторне використання, третій — передача в переробку, спалення з подальшим отриманням енергії. І останнє — це вже захоронення, яке практикують в Україні", — наголошує Косоуров.
Його колега, директорка з розвитку Української асоціації відновлювальної енергетики, співзасновниця громадської організації Re Think, Олена Колтик додає: "В Україні це все не працює, бо немає відповідного законодавства. Грубо кажучи, для інвесторів сфера переробки сміття вимагає надто багато інвестицій і дає надто мало гарантій. Навіть у відновлювальній енергетиці зараз є проблема невиплат. Тому попри законодавчі гарантії, для інвестора будувати сміттєпереробні чи сміттєспалювальні заводи — це ризик".
За її словами, проблема української екології — це не стільки поховання відходів, а те, що їх треба пустити по колу, зациклювати і в результаті отримати максимально мало відходів: "Звідси, з одного боку, це означає не утворювати відходів, як ваше рішення не брати ці відходи. А з іншого — не створювати, не виробляти їх. Наприклад, через заборону всіх одноразових пластиків".
Нагадаємо, Україна потрапила на 9 місце серед країн світу з найбільшою кількістю сміття на людину за версією американського агентства "24/7 Wall Street". Першу десятку рейтингу розподілили між собою такі країни: Канада, Болгарія, США, Естонія, Фінляндія, Вірменія, Швеція, Люксембург, Україна, Сербія. Україна сумарно за 2017 рік виробила 474 мільйони тонн сміття, ступінь переробки відходів складає 3,2%.
Слухати повну версію.
