Що подивитись: драмедія "Термінал" із Томом Генксом розповість, як вижити в нью-йоркському аеропорту

Про фільм "Термінал" в ефірі програми "Віра в кіно" на Радіо Промінь розповіла її ведуча Віра Сивачук.

Ведуча:

Віра Сивачук

Кілька днів тому наш неповторний Форест Гамп — Том Генкс святкував свій день народження. До речі, у іменинника — два Оскари за найкращу чоловічу роль: за роль у фільмі "Форест Гамп" та за роль у фільмі "Філадельфія", де він зіграв молодого адвоката, хворого на СНІД.

Але сьогодні я пропоную передивитися іншу стрічку з Томом Генксом, яку критика зустріла прохолодніше, і як на мене, несправедливо.

Отож, драмедія "Термінал", режисер Стівен Спілберг, США, 2004 рік.

Сюжет

Термінал нью-йоркського аеропорту. Віктор Наворський прилітає до Штатів із дивної держави Кракозія. Можемо тільки здогадуватися, на кого натякає Спілберг. Підказка — паспорт у головного героя радянського зразка, а чимало російських критиків на "Кракозію" чомусь образилися. Але менше з тим.

Поки Віктор сидів у літаку, у його державі трапився переворот, і тепер його паспорт недійсний, а американські прикордонники не можуть відкрити йому візу, так само, як і відправити назад: до тривожної країни скасували усі рейси. Віктору, який знає англійською усього кілька слів, не залишається нічого іншого, окрім як жити у терміналі. Скільки і як — він і сам не знає.

Але згодом він звикає спати на стільчиках, приймати душ у громадській вбиральні і навіть заробляти на бургери. Віктор починає комунікувати з багатонаціональним персоналом аеропорту. Тільки ось проблема — цей дивак, який безперестанку вештається терміналом, муляє очі службі безпеки, особливо Френку, який націлився на крісло шефа. І він береться будь-що позбутися типа, який псує йому картинку.

Чому треба дивитись?

Бо це — Стівен Спілберг, який з двогодинного сидіння в терміналі може зробити гостросюжетне кіно, перетворити залу очікування на поле бою маленької наївної розгубленої і загубленої людини з великою могутньою цинічною системою. Це бій, у якому рахунок постійно змінюється, а інтрига тримається до кінця.

Це антибюрократична комедія з жартами, які відсотків на 80 влучають у ціль. Бідолашний Віктор, який не кумекає англійською, нарешті засвоює, що Америка закрита. Аж ось шеф охорони, який хоче перекинути його поліції, нашіптує: Америка відкриється на 5 хвилин. Це комедія про чиновників і візові правила, про труднощі перекладу і про те, що усі ми — тільки іноземці.

Є десятки фільмів про те, як вижити на безлюдному острові, і тільки один — про те, як вижити у терміналі Нью-Йоркського аеропорту. І якщо вірити Спілбергу з Генксом, у ньому ти теж — Робінзон Крузо. Бо у сучасному світі, і не тільки у терміналі, нікому немає діла до твоїх проблем.