Українські університети увійшли в світові рейтинги: чому і що це означає

Українські університети увійшли в світові рейтинги: чому і що це означає

Про рейтинги університетів, як вони формуються і яким рейтингам варто довіряти, говорили в ефірі Радіо Культура в програмі "Батьківська кухня" з генеральним директором директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олегом Шаровим, проректором з науково-педагогічної роботи Київського національного університету ім. Т.  Г. Шевченка, професором Володимиром Бугровим та президентом Університету Києво-Могилянська академія Андрієм Мелешевичем.

Ведучі:

Наталія Ступакова

В червні цього року було оприлюднено ТОП-1000 найкращих вищих навчальних закладів світу за версією The QS World University Rankings. До нього потрапили й шість вишів з України: Харківський університет ім. В. Н. Каразіна (481 місце), Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка (на 531–540 позначці), Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут ім. І. І. Сікорського" (на 601–650 позначці), Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (позиція 701–750) та Львівський національний політехнічний університет й Сумський державний університет, які ділять позиції 751–800.

Експерти впевнені, що рейтинги ВНЗ — це добре.

"Рейтингів сьогодні достатньо багато: гарних і поганих, слабких і сильних, науково-обгрунтованих і абсолютно любительських. І це, насправді кажучи, добре. Бо це дає можливість кожному знайти в рейтингах те, що він хоче знайти. А вже як ними користуватися — це, звичайно, справа кожної людини", — зазначив представник МОН Олег Шаров.

Його думку поділяє й проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Володимир Бугров:

"Що більше рейтингів, то краще.  Але що більше якісних рейтингів, то краще".

"Рейтинги — це дійсно дуже важлива частина університетського середовища. І не тільки університетського. Ми живемо в інформаційний час і нам потрібно мати більше інформації щодо тих рішень, які ми приймаємо. І університетські рейтинги дають таку базу даних для людей, які хочуть порівняти університети, вивчити щось з приводу університетів. Але до рейтингів потрібно дуже уважно ставитись, надзвичайно уважно", — додав президент Університету Києво-Могилянська академія Андрій Мелешевич.

Експерти сходяться в тому, що те, що українські виші в рейтингу — це гарний показник.

"Те, що 6 українських університетів там присутні, я вважаю, що це велика заслуга як самих університетів, так і української влади і, зокрема, Міністерства освіти і науки. Тому що увійти до такого рейтингу — це дуже і дуже непросто. Тому це є не лише справою університету. Це є справою держави", — пояснив Володимир Бугровий.

Олег Шаров додав:

"Враховуючи, що років 10 тому українські університети майже взагалі не світилися у світових рейтингах, то це, вже певною мірою, дійсно прорив, який було досягнуто за останні 5-10 останніх років. Це дуже хороший результат для країни, яка так мало витрачає коштів з державного бюджету на вищу освіту".

Весь ефір програми слухайте тут

Фото - Facebook 

Останні новини
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
Новини по темі
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Без фото і рукостискань. Гутцайт про поводження українських олімпійців з російськими
"Її зачитували до дір". Історикиня Абдулаєва про першу кримськотатарську газету "Терджиман"
Ірина Цілик про свій фільм "Я і Фелікс", що будує містки між поколіннями
Релігійна свобода закінчується там, де починається "русскій мір" — Єленський